Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Борис Антоненко-Давидович згадує Сосюру


Борис Антоненко-Давидович  згадує Сосюру

З Борисом Дмитровичем Антоненком-Давидовичем мене звела потреба вдосконалення української науково-технічної термінології і взагалі нашої дощенту занедбаної технічної лексики.
1972 року я вирішив написати для вищої школи підручник з теорії обробки металів тиском. Звернувся з відповідною пропозицією до видавництва “Вища школа” і тодішнього заступника міністра вищої і середньої спеціальної освіти УССР В. Маланчука. Тривале листування не дало бажаного результату: підручник мені не дали написати, оскільки, мовляв, є аналогічні підручники російською мовою. Та лиха без добра не буває. Завдяки своєму намірові я мав нагоду довший час спілкуватися в питаннях рідної мови з її великим знавцем Борисом Дмитровичем. Двадцятидворічне поневіряння у в’язницях і таборах ГУЛАГу не згасило в ньому палкої любові до рідного слова…
Одного разу я запитав Бориса Дмитровича про Володимира Сосюру. І ось що він написав мені в листі від 31 травня 1979 року.
“Питаєте, як я розцінюю постать В. Сосюри? Маєте рацію: це, справді, була дуже емоційна й експресивна людина, інколи й слабодуха. Мені здається, що він трохи й хитрував, удаючи “наївнячка”, а за сталінщини й божевільного, що врятувало його від загибелі, на яку він мав усі шанси.
Наприкінці 20-х років В. Сосюра як член партії проходив чистку. Надій на те, щоб залишитися в партії, – в нього не було ніяких: сам він жив тоді дуже розбещено, міняючи мало не щомісяця жінок, а минуле теж погане – козак 3-го Гайдамацького полку… Як на те, й голова чистильної комісії була стара “дева”, за висловом Сейфуліної, – “женщина, просидевшая на партийной работе свой пол”. І що ви думаєте? Наш Володя попросив цю “деву” дозволити йому провести її додому, щоб поговорити. Та погодилась, і Володя “з копита” засвідчився їй у коханні… Це “палке кохання” тривало місяць, поки не закінчилася чистка й Володі повернуто партквиток, після чого Володя одразу ж розлюбив свою партійну Дульцинею… Чи не вправний шаховий хід конем?
Потреба заробляти великі гроші штовхала його переінакшувати на новий штиб давні твори, наприклад “Червона зима” виглядала в першотворі зовсім іншою:

За нами крики дальнії –
У бога, в вєру, в мать!
Хоть волосонку дай мені
У сні поцілувать!..

Та й балада про комсомольців була спочатку “Баладою про гайдамаків”, що кінчалася словами: “Я – гайдамака! Стріляй!”
Сосюра ґвалтував свою музу, змушуючи її бездарно відгукуватись на всякі офіційні дати, і воднораз пописував нишком усякі “захалявні” вірші… Це трагедія поета, а може, й усієї нашої сучасної літератури. Двоїстість губила в Сосюрі поета, дарма що в душі він лишався таким же, яким пішов 1918 року в 3-й Гайдамацький полк.
Наприкінці 20-х років у “Червоному шляху” були опубліковані “Спогади козака 3-го Гайдамацького полку”, які Сосюра читав публічно в Києві на своєму вечорі, приїхавши з Харкова, тодішньої столиці України. З публіки надійшла записка: “Володю! Тебе вітають два твої товариші, колишні козаки 3-го Гайдамацького полку”. Сосюра благально простяг до зали руки: “Товариші! Вийдіть сюди – я хочу привітатися з вами!...” Звісно, ніхто не вийшов…
На початку 1960-х років він прийшов до мене з поемою, присвяченою мені, й написав: “Дорогому козакові 2-го Запорізького полку Б. А.-Д. від козака 3-го Гайдамацького полку В. С.”.
На жаль, цю щиру поему в мене вилучено під час трусу 1977 року…
Про його ставлення до ортодоксальної критики свідчить його епіграма про Л. Новиченка:

Ти вже не раз терзав поета
За те, що любить рідний край:
В душі ти просто спірохета,
В літературі – поліцай!

Здається, я дав Вам вичерпну відповідь на Ваше питання про Сосюру.
Вибачте, що пишу рукою, а не друкую на машинці: 27/V у мене знову не стало моєї машинки (забрали під час трусу. – Г. Г.)…”

Григорій ГРЕБЕНЮК
м. Краматорськ

Дж.: Нескорена нація. Видання українського націоналіста (Київ). – 1993. – Ч. 13 (36).

  

  

На світлині – Борис Антоненко-Давидович і Володимир Сосюра.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Іван КАЧУРИК – 400 грн
Віра САВЕНОК (Чернігів) – 450 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 700 грн
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 2000 грн

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ