Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2020 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділені пошти: наш передплатний індекс (33545) ви знайдете в Каталозі українських видань 2010 р.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


липень 2020

Вбили дослідника Визвольної боротьби

Вбили  дослідника Визвольної боротьби

Як повідомила “Рідна Черкащина”, у Городищі на Черкащині 11 червня вбито Андрія Тегерешвілі, письменника, колекціонера і дослідника історії Визвольної боротьби.  Після вбивства нелюд-нападник підпалив хату-музей. Про це повідомив на своїй сторінці в соцмережах друг загиблого, поет Олексій Тичко. Він акцентував увагу на величезній заслузі загиблого у справі дослідження і збереження історії Черкащини: “Особливу увагу Андрій Захарович приділяв Визвольному...



100 років концерту 6-ї дивізії Армії УНР у Києві

100 років концерту 6-ї дивізії Армії УНР у  Києві

31 травня 2020 р. виповнилося 100 р. від знакової події у військовій історії України, точніше сказати, в історії української військової музики.
31 травня 1920 р. в Купецькому саду щойно визволеного від більшовиків Києва (нині це Хрещатий парк) відбувся великий концерт, влаштований силами 6-ї стрілецької дивізії Армії УНР. Він став, як писав командир з’єднання полковник Марко Безручко, “свого роду празником дивізії, представленням себе населенню Києва, средством для...



Реабілітувати отамана Христового

Леонтій Христовий, ватажок селянського повстання на Гадяччині, народився в 1896 р. в с. Лютеньці. Його діяльність більшовики називали політичним бандитизмом. Леонтій загинув 15 квітня 1921 р. в бою з маневреною групою більшовиків, створеною для каральних операцій, розстрілів і конфіскацій майна розстріляних.
Тривалий час світле ім’я Леонтія Христового вороги намагалися затаврувати, мовляв, Христовий був бандитом. Протягом тривалого часу “соввласть” піддавала...



Свідчення моїх батьків

Випадок цей стався десь у 2010 році. Тато захворів і 9 травня перебував у районній лікарні на лікуванні. Я запропонував своїй, на той час шестирічній, доньці поїхати провідати дідуся у лікарні і заодно привітати його зі святом перемоги.
І ось донька забігає в палату з квітами, чіпляється йому на шию і каже: “Дідусю, вітаю тебе зі святом!” Тато дивиться на неї і перепитує її: “А яке сьогодні свято?” Донька відповідає: “День перемоги!” Тато...



Трагедія Прокопа Марищука і його родини

На ольвіопольському березі, у леваді, де Синюха впадає в Південний Буг, стояла дерев’яна церква. Старожили розповідали, що козаки її розібрали в якомусь селі, перевезли на возах і встановили на цьому місці за одну ніч. Збудована вона була без жодного цвяха. У 1930-х церкву перетворили на гуртожиток школи комбайнерів. У 1942 р. – за німців – у церкві відновили службу, й називалася вона, як і раніше, Варварівською. Старша сестра моєї бабусі Соломії, Ганна Андрієнко, ...



Повстанцям слава!

2019 року в День пам’яті загиблих захисників України (30 серпня) в Безвіднянському лісництві (с. Лютенька) небайдужі лютенчани встановили козацький хрест на могилі шістьох повстанців із загону отамана Леонтія Христового, який діяв у роки Української революції на території Гадяцького, Миргородського та Зіньківського повітів.
Шестеро повстанців загинули 4 грудня 1920 р. в бою з більшовицькими карателями на хуторі біля с. Довжика Зіньківського району. Поховали їх на місці бою...



Хто в МОНі чув про Івана Стешенка?

Хто в МОНі чув про Івана  Стешенка?

Якби у нас з’явився Міністр освіти такого рівня, як Генеральний секретар освітніх справ Центральної ради Іван Стешенко (24.06.1873 – 30.07.1918), то наша школа в будь-якому форматі давно була б іманентно українською, відкритою для світових методик, без сліпих їх мавпувань, при культивуванні власних, базованих на принципах перевіреної віками етнопедагогіки, була б позбавлена безвідповідальних, неприпустимих над дітьми (й вчителями) експериментів, космополітичних збочень,...



“Тихо пішов, тихо прийшов”

“Тихо пішов, тихо прийшов”

Зайшовши у тролейбус, одразу побачив цього чоловіка, хоча був той від мене далеченько. Він стояв біля виходу, чекаючи на свою зупинку. Людей було небагато, ніхто не звертав ніякісінької уваги на людину у військовій, далеко не новій формі з кількома медалями на грудях, а ця деталь привертала увагу і виділяла його серед інших пасажирів. Мені здалося, що думками чоловік був десь далеко, це лише його тіло перебувало тут, у тролейбусі, що перевозив київський люд у мирній столиці.
...



Марія Бесарабенко-Трейко

95 р. тому, 28 липня 1925 р., більшовики розстріляли
Марію (Марину) Бесарабенко-Трейко. Пропонуємо увазі читачів “Незборимої нації” уривок з нарису про неї з книжки “Батькам скажеш, що був чесний”

Чекісти схопили Марію Бесарабенко у Вінниці в червні 1924 р. – після повернення з Польщі. Про це свідчить більшовицький документ від 3 березня 1925 року. Підписали його в. о. начальника “подгуботдела” ҐПУ Іванов та ...



Останній розстріл повстанця УПА

12 липня 1989 р. в Києві розстріляли захисника Самостійної України

Іван Гончарук родом з Волині. До УПА пішов у липні 1944 р., коли йому виповнилося 19. Пройшов двотижневий вишкіл УПА, дістав псевдо “Лісовий”. Брав участь у боях з військами НКВД.
Івана схопили зі зброєю в руках у грудні 1945 року. Засудили до смерті. Однак воєнна колегія Верховного Суду УССР замінила розстріл на 20 років каторжних робіт та 5 років позбавлення громадянських прав....



“Йшла дивізія”

Не перший уже рік я намагаюся зібрати якомога більше інформації про вояків дивізії “Галичина”. Під час презентації книги “Українська дивізія «Галичина». Львівщина” у 2016 році я, на хвилях емоцій і несподівано для самого себе, сповістив, що планую видати біографічний довідник дивізії. Ті, у кого є це видання, знають, що в ньому подано 2000 зібраних та опрацьованих мною біографічних довідок дивізійників. Якою ж була моя радість, коли практично від...



Смерть Соколовця

Він в повні життя молодости, стрункий, дужий, ішов гордо, замкнений трьома блискучими ножами, з дикою ненавистю з очах, мов ранений тигр.
Велике червоне сонце вже клало останній свій поцілуй на його замурзане кров’ю чоло, коли його виводили з лісу.
Перед ним скакали якісь хати, дерева, постаті сповиті млою, а земля хиталась-гойдалась.
– Стой!..
Його заболіло під грудьми. Перед ним стояв якийсь рижий з нагайкою, щось кричав, лаяв. Хтось з-заду...



“Згадаємо”

ХОМАЗА Петро (22.06.1902, м. Олександрівськ Катеринославської губ., тепер м. Запоріжжя – після 07.1922). Козак Катеринославського повст. коша.

ХИЛЕЦЬКИЙ (ХІЛЕЦЬКИЙ) Володимир Дмитрович (14.07.1899, м. Ново-Борисів, тепер Білорусь – після 1955). Вільний козак, козак корпусу Січових стрільців Армії УНР (кін. 1918 – 07.1920); звання – хорунжий Армії УНР.
Заарештований у 1945 р. сов. спецслужбами і в травні вивезений літаком у Київ. Карався в...



Ользі Ільків – 100!

21 червня Ольга Ільків зустрінула свої 100 літ. Це не тільки її особиста дата, її рідних і близьких – це подія для всіх українців, для держави, яка має таких героїчних людей. Це подія для націоналістів, для ВО українок “Яворина”, для ВО “Свобода”, бо маємо честь називати Ольгу Ільків своєю посестрою.
У зовсім юному віці вона поринула в підпільну боротьбу. І відтоді її життя супроводжувала постійна небезпека бути викритою та потрапити в лещата...



ВИДАННЯ ІСТОРИЧНОГО КЛУБУ “ХОЛОДНИЙ ЯР”

“Сумщина в боротьбі” Романа Коваля, Віктора Моренця та Юрія Юзича – 250 грн.
Книжку можна придбати через “Нову пошту”, попередньо переказавши кошти на картку Романа Коваля у Приватбанку: 5168 7554 4667 0339. Переславши гроші, просимо телефоном (або через електронну адресу kovalroman1@gmail.com) замовити книжки, вказавши куди і кому надсилати книжки. Номери телефонів 067-726-30-36, 066-211-41-85. Ось ціни без...


Газета за липень 2020 р. у форматі *.pdf

http://nezboryma-naciya.org.ua/nn07_2020.pdf...


Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Щиро дякую за допомогу
Сергієві ТЕЛЯТНИКУ (Первомайськ) - 500 грн.
Ігореві СМЕТАНСЬКОМУ (Калуш) - 400 грн.
Остапові ЯЦКЕВИЧУ (Львів) - 150 грн.
Юрієві ОСАДЧУКУ (Первомайськ) - 50 грн.

ЩИРО ДЯКУЮ ЗА ПОЖЕРТВИ НА ІСТОРИЧНИЙ КЛУБ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Юрієві МІРОШНИЧЕНКУ і добродію КОКОТІ - по 200 грн




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ