Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2022 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   
   


Пушкіно-ленінопад: яка краса!


Пушкіно-ленінопад: яка краса!

Спочатку передісторія. “У 1904 р. вся офіційна Росія святкувала 250-ліття приєднання України до Московщини (1654 р.), себто наше 250-літнє рабство, а своє панування над українським народом, – писав добродій Юрій Коллард. – На знак протесту Українська народна партія ухвалила висадити в повітря царські пам’ятники в Харкові, в Одесі та Києві. А що в Харкові не було ні одного царського пам’ятника, то ухвалено зірвати пам’ятник Пушкіна, яко «співця єдінонедєлімої Росії». (…) Не дивлячися на те, що вибух був сильний, пам’ятник не був ушкоджений”. А “студент технології” Олександр Шевченко, член організації “Оборона України”, здійснив спробу підірвати пам’ятник Пушкіну в Полтаві, а також намагався висадити пам’ятник на честь перемоги Петра І над Карлом XII у Полтаві, сильно його пошкодивши.
І ось 7 квітня 2022 р. в Мукачеві на Закарпатті демонтували погруддя О. Пушкіна та меморіальну “пушкінську” дошку із ЗОШ № 1, яка раніше відмовилася від імені імперського поета. “Це робиться з метою проведення заходів з дерусифікації у зв’язку з військовою агресією Росії проти України”, – йдеться в повідомленні мерії. Мер Мукачева ще й заявив про наміри перейменувати майже 90 вулиць, скверів, площ та провулків, названих на честь російських діячів культури і політики.
9 квітня Ужгородська міськрада демонтувала пам’ятник Пушкіну (ще 21 березня в Ужгороді не стало меморіальної плити, встановленої до 300-річчя “возз’єднання” України та Росії). 9 квітня пам’ятник імперському поетові знесли в Тернополі. Процес санації від імперської російської культури почався рішучо! Тепер, думаю, здійсняться багаторічні зусилля просвітянина Юрія Гнаткевича перейменувати в Києві площу Льва Толстого на площу імені українського мецената Євгена Чикаленка. 
І справді, Київська міська рада вже почала процес дерусифікації: 15 квітня у столиці перейменували три залізничні станції та одну бібліотеку, які мали назви, пов’язані з країною-агресором.  Зокрема, залізнична станція “Київ-Жовтневий” стала називатися станцією “Грушки” (це історична назва місцевості), “Київ-Московський” перейменовано на “Київ-Деміївський”, а “Київ-Петрівка” – на станцію “Почайна”. Гарно!
За  словами секретаря Київської міської ради Володимира Бондаренка, рішення щодо перейменувань єдино правильні, оскільки російська культура є частиною російської пекельної пропаганди, зброєю, яку використовують проти українців.
Тим часом у Харкові у брутальний спосіб азовці знесли пам’ятник московському генерал-кату Жукову, який винен у смертях сотень тисяч українців, репресіях, масових розстрілах та мародерстві – грабунку європейських країн. Саме його ідеологічні нащадки зараз бомбардують місто. Бронзового Жукова відвезено на міський смітник. Саме тут його місце! 
А ось у Генічеську 18 квітня російські окупанти відновили пам’ятник Леніну – як собаки позначили завойовану територію. Вірю, що це чортівське опудало не довго стоятиме в Генічеську. Але це буде урок для малоросів, які, замість того щоб знищити пам’ятники російських діячам, зберігали їх дбайливо після демонтажу.
Ось ще гарні новини: у Чернівцях демонтовано пам’ятник місцевому комуністу Семену Галицькому, 20 квітня у Бердичеві знесли пам’ятник військовим червоної дивізії під командуванням Миколи Щорса, які у 1919 р. вступили у бій з Січовими стрільцями, а 23 квітня у Києві на площі Перемоги з осоружного совєтського обеліска добрі люди відбили і скинули з 8-миметрової висоти два ордени Леніна – з Бессарабського боку і з боку Повітрофлотського мосту.
Закликаю владу міста Переяслава знести нарешті монумент на відзначення 300-річчя “возз’єднання України з Росією”, тим більше що рішення про це вже ухвалено. Нагадую, що на ньому величезними літерами написано “Навіки з російським народом”.
Час настав. Якщо переяславська влада цього не зробить, то її можна буде звинуватити у колаборації з російським окупантом!

Роман КОВАЛЬ



Розшукуються агенти Москви

Щоб встояти в боротьбі з Росією, потрібні не лише перемоги ЗСУ і Нацгвардії, а й перемоги на фронті внутрішньому – у боротьбі з 5-ю російською колоною. Прийшов час покінчити з московською агентурою. Тож пропоную в соціальних мережах ввести постійну рубрику “Розшукується агент Москви”. Розпочнемо її з Дмітрія Джанґірова.
Соратник Бузини, палкий українофоб, автор фрази “Ну, яка вони «Небесна сотня»?”. Людина, яка на телеканалі “1+1” у брутальний спосіб знищувала Віктора Ющенка. Джанґіров багато років радісно і творчо боровся проти всього українського, зокрема і на ТРК “Київ”, генеральним директором якої був, а також як редактор газети “Вечерние вести”.
На рахунку Джанґірова багато антиукраїнських публікацій і виступів. Саме він ревно простеляв дорогу “русскому міру” в Україну. На його білих манжетах – кров жінок і дітей Маріуполя, Харкова, Ірпеня і Бучі.
Де він?! Тишком-нишком виїхав? Чи з надією чекає, коли в Київ таки прийдуть орки? На сторінці Д. Джанґірова у ФБ натрапив на повідомлення, що його “викрали в кінці лютого”. Є кілька закликів “Свободу Дмитрию Джангирову!”, зокрема від “Владимира Шелеста”, “Елени Федоровой”, “Roman Diezel” та інших його однодумців, а “Юрий Ванин” закликав російською: “Фашисти, відпустіть Джангірова! Не переказуйте гроші цим укрофашистам!” Нині якась добра людина за Джангірова веде його сторінку у ФБ, поміщаючи правдиву інформацію про злочини росіян в Україні, зокрема і в Бучі.
Отже, загадка, детектив… Якщо Джанґіров заарештований чи ліквідований, то в серці моєму запанує спокій. Якщо він переховується, значить, сюжет його життя ще не завершився. У будь-якому разі прошу вважати це публічним зверненням до правоохоронних органів, щоб вони дали роз’яснення і почали (якщо ще цього не трапилося) розслідування антидержавної діяльності Д. Г. Джанґірова.
Ось другий “герой” антиукраїнської боротьби: В’ячеслав Піховшек, голос 5-ї московської колони. Де він подівся? Чого затих, іудо? Чому тебе не чути? Втік чи тихо запиваєш своє горе? 
Остання публікація на його сторінці у ФБ від 15 січня – російською мовою.
Славцю, чого не коментуєш події війни? Ти ж її наближав. Розкажи про “визволення України” російськими варварами. Пригадуєш, як на початку 1990-х, коли ти працював на Закордонні частини ОУН, ти публічно хвалив мене як “талановитого українського публіциста”, а коли почав отримувати зарплату в українофоба Роднянського, назвав мене на “1+1” назвав ідеологом українського фашизму? Це називається принциповість? Чи нікчемність?
Піховшек чверть століття працював на Москву, заробляючи чималі статки. Тепер він мовчить. Олесь Доній не раз публічно стверджував, що Піховшек був агентом КҐБ ще з часів навчання в Київському державному університеті. Ти спростував це, Піховшеку? Чи пишаєшся цими віхами своєї біографії, бо ти ж колега Путіна, офіцера КҐБ? 
Звертаюсь до СБУ. Я знаю, що у вас зараз багато роботи, але прошу не забути про В’ячеслава Піховшека, багатолітній голос 5-ї московської колони. Сподіваюся, що ви його вже заарештували. Але хотілося б знати про це.
Треба не забути й про Ганну Герман, яка оспівувала зрадника Януковича, а ще псевдополітолога Михайла Погребинського, який пропагував погляд Москви, про т. зв. експерта Андрія Пальчевського та інших діячів 5-ї московської колони, яких Путін пхав до влади в Україні. Звичайно, я не всіх назвав, тож звертаюсь до українців з пропозицією не дати СБУ забути й інших активних діячів 5-ї російської колони.
Колаборанти мають бути покарані! 

Роман КОВАЛЬ



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Віктор ДРУЗЬ (с. Зорине, Сумщина) 260 грн.
  Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (Калуш) – 300 грн.
  Олександр РОМАЩЕНКО (дід Карбала, с. Цвітна, Кропивниччина) – 600 грн.
  Український конгресовий комітет Америки (відділ на Лонг Айленд) – 500 ам.  дол.




03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ