 У Міжнародний день письменника, 3 березня, під стінами Міністерства освіти і науки на заклик Лариси Ніцой зібралися письменники, журналісти, студенти, науковці, члени Історичного клубу “Холодний Яр”. Вимоги – повернути до ЗНО предмети “українська література” та “історія України”.
“Історія вчить розпізнавати ворога”, “Любітєлєй руzкіх пісатєлєй в МОН – за кораблем!”, “МОНстр”, “Вичистіть МОН від агентів Кремля”, “УКРліт формує українську ідентичність” – такими були наші гасла.
На наші вимоги вийшли представники МОН. Їхні “відповіді” були ні про що. Вони не приховували глузування.
І все ж крапля камінь точить! Шкарлета усунено з посади міністра освіти.
Новим міністром освіти став науковець, вояк 95-ї бригади ЗСУ Оксен Лісовий!
Оксен з родини репресованих, він змалечку знав, що таке репресії московської окупаційної влади проти нашого народу, проти його родини.
З його батьком – Василем Лісовим – ми приятелювали з 1991 року, коли разом творили Українську республіканську партію. Василь Семенович – урівноважений, шляхетний і хоробрий чоловік. Борець за правду і справедливість. Він для всіх нас був авторитетом.
1979 року, перебуваючи на засланні в Бурятії в поселенні Нова Брянь, Василь Лісовий заявив протест у зв’язку із введенням російських окупаційних військ до Афганістану. І його знову заарештували – за декілька годин до приїзду дружини Віри з дітьми.
Літо 1981 р. Лісова з дітьми провела в Новій Бряні в очікуванні суду, де виступила як захисниця. Улітку 1982 р. родина знову приїхала в Бурятію і два роки жила на засланні в селищі Ілька, де Василь Лісовий працював токарем, донька закінчила середню школу, а син Оксен – 3 і 4 класи.
Оксенова мама Віра – така ж тиха і хоробра, як і її чоловік. У нас багато років були з нею теплі стосунки. Пані Віра не раз бувала в мене вдома. Вона захопилася книжками Історичного клубу “Холодний Яр”, активно поширювала їх, бувала на вечорах пам’яті українських героїв, які організовував наш клуб. Вона добра, щира і тепла людина!
У такій шляхетній родині борців за волю України і зростав Оксен. Не дивно, що й він став борцем за волю України – в лавах 95-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ бився за нашу волю і долю.
Звичайно, ми покладаємо на Оксена Лісового великі надії. Віримо, що тепер в освітніх закладах не репресуватимуть українську мову та українську історію. Він цього не допустить.
Бажаємо панові Оксену створити дієвий колектив освітян – борців за українську освіту! 
|
