Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


І знову брехня на вояків Армії УНР


І знову брехня на вояків Армії УНР<br> На захист “подєбрадця” Петра Шоха

 

У виданні “Тиждень” за 19 грудня 2023 р. опубліковано статтю Ярослава Тинченка “Як Довженко вітав Петлюру на київському вокзалі 19 грудня 1918 року”. Далі цитую:
“Біографія Олександра Довженка в 1918 – 1919-х роках відома надзвичайно погано й оповита різноманітними плітками, нісенітницями та легендами. Одна з таких пліток-нісенітниць розповідає, що буцімто нікому ще не відомий лікар Михайло Булгаков, який перебував у лавах офіцерської дружини, стріляв біля червоного корпусу університету по ватажку студентського заворушення – Олександру Довженку. «Першоджерелом» цієї чутки були деякі члени ще радянської Спілки письменників України й такі собі патріоти похилого віку, що за часів СРСР мали змогу виїздити на Захід, зокрема до США. І от вони, з покликанням на українського емігранта Петра Шоха, який буцімто особисто знав Олександра Довженка в 1918 – 1919 роках, розповідали ці речі. Цікаво, що цей Петро Шох дійсно мешкав у США й помер 1972 року в Нью-Йорку. Але факти, викладені в його некролозі про службу в армії УНР і відзначення українськими нагородами, не підтверджує жоден документ. Тобто він за життя свідомо подавав неправдиву інформацію про себе. Але, зважаючи на якість «підробки» біографії, найімовірніше, Петро Шох був не просто самозванцем, а радянським агентом у США з відповідною легендою”.
На якій підставі пан Тинченко, до речі, друг ворога України Олеся Бузини, висунув заслуженому українському діячеві такі тяжкі звинувачення? У нього є документи про таку “співпрацю”? Чи просто так здалося?
Далі наводжу уривок статті про українського військового і громадського діяча Петра Шоха, голову Студентської громади УГА в Подєбрадах, з видання: Коваль Р., Моренець В., Юзич Ю. “«Подєбрадський полк» Армії УНР”. – Т. 3. – Київ: В-во Марка Мельника, Історичний клуб “Холодний Яр”, 2020.
ШОХ Петро Самійлович (пластове псевдо “Скит”) (28/29.06.1899, х. Вздвиж Чернігівського пов. Чернігівської губ., тепер с. Іванівка Чернігівського р-ну Чернігівської обл. – 13.07.1972, м. Аккорд, шт. Нью-Йорк, США). Військовий і громадський діяч, інженер-гідротехнік (30.06.1931); член Студент. громади УГА в Подєбрадах (1927 – 1928), її голова... заст. курінного 1-го куреня старш. пластунів ім. гетьмана П. Орлика в Подєбрадах і кошовий пластового коша в Подєбрадах (1926 – 1927), голова Об’єднання праці українських інженерів у Львові (1941)… співзасновник і голова Т-ва українських інженерів Америки (1966), голова Т-ва абсольвентів УГА, член Нью-йоркського відділу ОбВУА; звання – козак 3-го Сердюцького полку Армії Української Держави, 3-го полку Січових стрільців Армії УНР, підхорунжий 4-ї Київської дивізії Армії УНР”.
У нашій довідці про Петра Шоха опубліковано і його автобіографію (“Curriculum vitae”), написану 1924 року в Каліші – польському таборі для інтернованих вояків Армії УНР. Ось що писав Петро Шох (подаю уривок): “Я, Шох Петро, українець, віри православної… У кінці липня 1918 р. по мобілізації покликано мене до війська й залічено в 3-й Сердюцький полк у Київі (служив разом із земляком Олександром Довженком. – Ред.); цей полк по державному перевороті в грудні 1919 р. переіменовано в 3-й С. С. полк.
У січні 1919 р. попав у полон до большевиків. У грудні 1919 р. вступив добровільно до Українського війська – в 3-й Галицький корпус. 21 листопада 1920 р. в складі Армії У.Н.Р. (4 Київська дивізія) перейшов польський кордон і був інтернований”.
1924 року Петро Шох прийнятий на гідротехнічний ф-т УГА в Подєбрадах. 17 грудня 1925 р. вступив до Пласту. Вихованець пластового гуртка ч. 3 “Сичі” 1-го куреня старш. пластунів ім. П. Орлика в Чехії. Склав першу пластову пробу і здобув ступінь пластуна-учасника. Пластову присягу склав 21 березня 1926 року. “Пластове слово честі” підписав 21 квітня 1926 р. в Подєбрадах… Чорношличник Валентин Сімянців засвідчував, що студенти УГА любили Петра Шоха…
Петро Шох закінчив гідротехн. відділ інж. ф-ту УГА в Подєбрадах. Дипломну роботу захистив “з успіхом дуже добрим”. У квітні 1934 р. працював інженером у Польщі... В 1939 р. з приходом большевиків перебував в м. Кракові. Очолював виховання ремісничої молоді при Українському допомоговому комітеті (Львів, 1941 – 1944). “В 1944-му р. покинув назавжди м. Львів і подався з дружиною та трьома малими дітьми на Захід. Кінець війни застає його в Тюрінгії”. Від 1949 р. – у США, працював інженером-гідравліком. Петро Шох – співорганізатор та учасник 1-го з’їзду українських інженерів Північної Америки.
У некролозі в журналі “Вісті комбатанта” читаємо: “(…) Як підхорунжий [служив] в кількох ча­стинах дієвої армії, якийсь час та­кож і в Галицькій армії, а пізніше постійно в 4-ій Київській дивізії. Був ранений і по одужанню повер­тає назад до своєї дивізії. 20-го ли­стопада 1920 р. з закінченням воєн­них дій на протибольшевицькому фронті разом з Армією УНР перей­шов границю польської займанщини й був інтернований поляками. Як військово-інтернований Петро Шох перебуває в кількох лагерях…” Похований на Українському православному цвинтарі в Бавнд-Бруку.
У списку джерел до нашої статті про Петра Шоха – 12 позицій.
Тож запитую: на якій підставі Ярослав Тинченко намагається зганьбити ім’я достойного українського діяча, славного “подєбрадця” Петра Шоха? Невже через те, що Михайло Булгаков, “який перебував у лавах офіцерської дружини, стріляв біля червоного корпусу університету по ватажку студентського заворушення – Олександру Довженку”?
До слова, Тинченко давній апологет Булгакова – ще 1997 року він видав у Галичині книгу російською мовою “Белая гвардия”, де романтизував ворогів України – “родственников и друзей семьи Булгакових”, щиро використовував російські наративи, як-от “громадянська війна”...
Колись Ярослав Тинченко публічно заявив, що всі спогади вояків Армії УНР “написані на Короленка, 38”, тобто в КГБ (тепер вул. Володимирська, 38). І от знову взявся дискредитувати борців за волю України. І ця людина є заступником директора з наукової роботи Національного військово-історичного музею України…
Мабуть, заслужено…

Роман КОВАЛЬ, Історичний клуб “Холодний Яр”
Київ, 28 грудня 2023 р.

На світлині – Петро Шох.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Іван КАЧУРИК – 400 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 350 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Олександр БУТРИК – 1000 грн.
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 3000 грн.

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ