Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


“Недоцільно” – відповідь обухівських “державотворців”


“Недоцільно” – відповідь  обухівських “державотворців”

24 квітня 2024 р. Історичний клуб “Холодний Яр” звернувся до 1-го заступника Обухівського міського голови Анатолія Верещака з пропозицією гідно вшанувати геніального скульптора і поета Михайла Горлового, який несподівано помер 31 березня ц. р. Ми просили перейменувати одну з вулиць м. Обухова його іменем, надати Дитячій школі мистецтв Обухівської міської ради ім’я Михайла Горлового та заснувати Музей мистецтва Михайла Горлового.
Михайло Горловий – член Національної спілки художників України, Національної спілки письменників України, козак Історичного клубу “Холодний Яр”.
Народився 19 жовтня 1952 р. в с. Щербанівці на Обухівщині – у родинному селі свого дядька – письменника Григорія Косинки (Стрільця), розстріляного Москвою в 1934 році.
Михайло Горловий – багатолітній борець за Українську державу. Учасник Революції на граніті в жовтні 1990 року. Учасник Помаранчевої революції (2004) і Революції гідності (2014).
У 1984 р. Михайло Горловий безкоштовно створив перший (дерев’яний) хрест на могилі козака 2-го Запорозького полку Армії УНР, письменника-політв’язня Бориса Антоненка-Давидовича, а 21 квітня 1990 р. у співавторстві з Олександром Фурманом і Євгеном Перехожуком виготовив дерев’яні хрести на могилах замучених Москвою політв’язнів Василя Стуса, Олекси Тихого та Юрія Литвина. Це було ще в часи СРСР і всесильного КҐБ!
Михайло Горловий – автор багатьох пам’ятників, зокрема Григорію Косинці (с. Красне Перше, 1999), Степанові Бандері (м. Бучач Тернопільської обл., 2002), Уласу Самчуку (Рівне, 2005), отаманові Зеленому (2006; знищений), козачці кінної сотні полку гайдамаків Холодного Яру Дусі Апілат (м. Кам’янка Черкаської обл., 2019) та митрополитові Київському і Галицькому Тимофію Щербацькому (с. Щербанівка, 2021).
Автор пам’ятників жертвам голодомору 1932 – 1933 рр. (с. Щербанівка, 1989; с. Козин, 2009) та жертвам геноциду українського народу (с. Зікрачі, 2009).
У співпраці зі скульптором Олександром Фурманом створив пам’ятники гетьманові України Івану Виговському (с. Германівка, 1995), медсестрі Олені Ковальчук (с. Германівка, 1996), “Тисячоліття с. Трипілля. Прабатько Ор” (с. Трипілля, 1997), археологові Вікентію Хвойці (с. Трипілля, 2000), Тарасові Шевченку (для м. Українки, 2020; не встановлений), полковникові Армії УНР Петру Болбочану (Київ, 2020) та полковникові УСС Василю Вишиваному (Київ, 2021).
2019 року Горловий переміг на відкритому конкурсі з визначення найкращого пам’ятника на площу матері в м. Обухові, але недоброзичливці з влади не дали прикрасити місто геніальним творінням Михайла Горлового.
Михайло Горловий створив меморіальні дошки Василеві Чухлібу (м. Українка, 1999), Петрові Швецю (с. Гусачівка, 2001) та Андрієві Малишку (м. Обухів, 2017), а також меморіальну табличку щербанівському повстанцю Панасові Пустовому, який загинув за Україну в 1919 році (на Старому кладовищі с. Щербанівки, де й сам похований), меморіальний знак козакам-повстанцям Щербанівської сотні отамана Зеленого (на околиці с. Щербанівки) і тризуб на пам’ятному знаку “Борцям за волю України” (в центрі с. Витачева, 14.10.2014).
Серед робіт Михайла Горлового – пам’ятні знаки жертвам Голодомору і репресій “Діва Україна” в рідній Щербанівці, Мирославу Радишу (Чернівці), Григорію Косинці (с. Щербанівка), два погруддя скульптора, січового стрільця Михайла Гаврилка (зберігаються у приватних колекціях Романа Коваля та Ореста Абрагамовича).
У співпраці з Олександром Фурманом Горловий виготовив козацького хреста на горі Пидина в Обухові (1990) та меморіальні дошки Андрієві Малишку (м. Обухів, 1995), Василеві Швецю (Київ, 1996), Гетьманові України Пилипу Орлику (Київ, 1998), Леонідові Коваленку (Київ, 1999), а також пам’ятний знак жертвам Голодомору в Обухові (1990).
А ще Горловий намалював картини “Князь Кий”, “Амазонка”, “Трипілька”, “Атілла і Одонакер”, “Кров козацька”, “Князь Острозький”, “Григорій Косинка”, “Прощання Болбочана з конем”, створив бронзову кінну композицію з полковником Іваном Богуном та десятки інших геніальних робіт – у камені, бронзі, дереві, кераміці та на картинах.
Михайло Горловий створив скульптури “Артемій Ведель”, “Діва України”, “Максим Березовський”, “Богиня Роду”, “Трипільський орій”, “Пісня з України”, “Амазонка з хлопчиком”, “Зоряна, цариця амазонок”, “Арій”, “Берегиня”, “Дана”, “Русалія”, “Мізинський музика”, “Дума про Трипілля”, “Трипільська богиня Всесвіту”, “Трипільський кінь”, “Богиня Родючість”, “Трипільська жриця”, “Джерела українського народу”, “Амазонка”, “Скит – мій пращур”, “Трипільський хлопчик”, “Іван Богун”, “Викрадення Європи”, “Мізинський мисливець”, “Борисфени”, “Мізинська дівчинка”, “Мізинська красуня”, “Зозулька”, “Мізинський сопілкар” (2009), “Закохані”, “Мавка”, “Літописець Кам’яної могили”, “Наш пракорінь”, “Мізинська дівчинка”, “Амазонка 2”, “Мамай”, “Скит”, “Кирило Кожум’яка”, “Пробудження Мізина”, “Мізинська сопілкарка”, “Приручення коня” та багато інших геніальних творів
Михайло Горловий – автор поетичних збірок “Я – скит з трипільських праглибин” (1996), “Діти Дажбога” (2000), “Дорога в Україну” (2002), “Поезія в камені” (2011), “Краса правічна” (2024).
Звернення до обухівської міської влади підписали члени Історичного клубу “Холодний Яр” Тарас КОМПАНІЧЕНКО, народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка; Тетяна ЛАКИЗА (ЛЕМЕШКО), членкиня Національної спілки письменників України; Марина СОЧЕНКО, заслужена діячка мистецтв України, членкиня Національної спілки художників України; Сергій ЗДІОРУК, доктор філософії, заслужений діяч науки і техніки України; Григорій ІВАНЧЕНКО, доктор технічних наук, професор Київського національного університету будівництва і архітектури; Олекса РІЗНИКІВ, поет, член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, колишній політв’язень російських тюрем, кавалер ордена “За заслуги” (2005, 2009, 2018); Євген БУКЕТ, член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України; Ігор СЕМАК, скульптор, член Національної спілки художників України; Світлана МИРВОДА, народна артистка України; Михайло ГРЕЧКИН, кобзар, лірник; Лариса НІЦОЙ, членкиня Національної спілки письменників України; Святослав СИЛЕНКО, кобзар; Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ, журналіст; Максим ЛОБОДЗІНСЬКИЙ, капітан поліції, начальник курсу Академії патрульної поліції; Владлен КОВТУН, поет, член Національної спілки журналістів України; Василь КОВТУН, член Національної спілки письменників України; Надія ВІННІК, художниця, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України; Люба КРИВОРОТ, військовослужбовиця ЗСУ; Сергій ВАСИЛЮК, лідер рок-гурту “Тінь Сонця”, військовослужбовець ЗСУ; Тарас БЕДНАРЧИК, кандидат філософських наук; Олег ЗАВАРЗІН, доцент кафедри КНТЕУ, член Національної спілки архітекторів України; Юрій БУБЛИК, народний депутат України 7-го та 8-го скликань; Василь ЛЮТИЙ, кобзар, поет, композитор; Олена АРТЮШЕНКО, журналістка, волонтерка, лауреатка Літературно-мистецької премії ім. Андрія Малишка (2018).
Підтримали звернення про увічнення пам’яті Михайла Горлового видатні діячі культури Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ, голова Національної спілки письменників України; Степан ГАНЖА, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка; Валерій ФРАНЧУК, народний художник України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка; Ігор ОСТАШ, голова комітету в закордонних справах Верховної Ради України (1999 – 2002), віцепрезидент ОБСЄ (1999 – 2005), посол України в Канаді (2006 – 2011), Надзвичайний і Повноважний Посол України в Лівані (2016 – 2022); Pierre KARAM, скульптор (Ліван), автор пам’ятника Тарасові Шевченку біля Посольства України в Бейруті, кавалер медалі кавалерського звання “Національний Кедр” від Президента Республіки Ліван, лауреат Премії філософа і поета Саїда Акла; Олександр ФУРМАН, скульптор; Сергій ЛАКИЗА, доктор хімічних наук; Олег ОДНОРОЖЕНКО, доктор історичних наук, старший лейтенант, заступник командира 1-го Самохідного артилерійського дивізіону 67-ї ОМБр; Петро ДЕЙЛИК, художник-монументаліст; Зіновій ФЕДИК, скульптор, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури; Степан ГАЛЯБАРДА, поет, заслужений діяч мистецтв України; Анатолій МАРЧУК, народний художник України, академік Української академії геральдики; Олег ПІНЧУК, скульптор, народний художник України; Анатолій БУРТОВИЙ, заслужений художник України; Аполлінарія ФРАНЧУК, членкиня Національної спілки архітекторів України; Володимир ГОНСЬКИЙ, заслужений дiяч мистецтв України; Володимир ГАРБУЗ, член Національної спілки художників України; Анатолій ВИСОТА, краєзнавець, науковець (Обухівщина); Ярослав ТКАЧЕНКО, художник (Трипілля); Олег КОЛОМІЄЦЬ, член Національної спілки письменників України; Володимир ДВІРНИЙ, краєзнавець; Наталя ЛЮБИЧЕНКО, членкиня Національної спілки письменників України, лауреатка Літературно-мистецької премії ім. Малишка; Віолета ЦИБОЧКІНА, членкиня Спілки художників Ода (округ Окситанія, Франція); Олена ЯРЕМЧУК, членкиня Національної спілки художників України, кандидат мистецтвознавства; Михайло ЧЕБУРАХІН, доцент архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури; Петро АНТИП, письменник, заслужений художник України; Іван ДОНИЧ, член Національної спілки письменників України та Національної спілки художників України; Олена ТКАЧЕНКО, художниця, викладачка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка; Валентина КОЗАК, членкиня Національної спілки письменників України; Анна БАГРЯНА, членкиня Національної спілки письменників України; Тетяна ВИННИК, членкиня Національної спілки письменників України; Олександр МЕЛЬНИК, член правління Київської організації Національної спілки художників України, заступник голови секції монументального живопису КОНСХУ; Володимир КУЛІНІЧ, народний депутат України 2-го скликання; Олесь СОЛОВЕЙ, заслужений діяч мистецтв України, доцент і завідувач кафедри живопису і композиції Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури; Катерина БУРЕНКО, краєзнавиця (м. Українка); Василь ПЕРЕВАЛЬСЬКИЙ, академік Національної академії мистецтв України, народний художник України.
І ось виконавчий комітет Обухівської міської ради вирішив: “ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ОДНІЄЇ З НАЗВ ВУЛИЦЬ МІСТА ОБУХОВА НА ЧЕСТЬ СКУЛЬПТОРА на даному етапі Є НЕДОЦІЛЬНИМ, адже Михайло Горловий був уродженець та житель села Щербанiвка Української міської територіальної громади Обухівського району”. Під цим “історичним” листом підпис: заступник міського голови Антоніна Шевченко.
Нічого не знаю про цю людину, але її підпис під цим документом демонструє, що влада в Обухові в руках висококультурних, дбайливих, чесних і порядних людей, не заздрісних, не підлих, високоморальних, які щиро дбають про українську культуру, про гідне вшанування видатних синів обухівської землі, борців за волю України.
От тільки аргументація не варта виїденого яйця, адже в Обухові є вулиці, названі на честь визначних особистостей, які народилися в навколишніх селах: філософ Василь Лісовий з Безрадичів, репресований письменник Григорій Косинка зі Щербанівки (!)...
Щоб дещо пом’якшити враження, виконком вирішив створити тематичну експозицію, присвячену Михайлові Горловому, в Обухівському краєзнавчому музеї ім. Юрія Домотенка. А також зазначив, що “ОПРАЦЬОВУЄТЬСЯ МОЖЛИВІСТЬ” внести до навчального процесу Дитячої школи мистецтв “вивчення творчого шляху скульптора Обухiвщини Михайла Горлового”.
А на нашу пропозицію назвати іменем скульптора Михайла Горлового Школу мистецтв Обухівської міської ради та заснувати Музей мистецтва Михайла Горлового ми взагалі не дістали відповіді.
Мабуть, тому, що “аргументи” вичерпалися...
Ганьба ганебним!

Роман КОВАЛЬ, Історичний клуб “Холодний Яр”

Книгу Михайла Горлового “Краса правічна” можна придбати тут: http://otamania.in.ua

На світлині – Емма Бабчук, Степан Ганжа і Михайло Горловий.
Київ, 9 березня 2024 р.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Іван КАЧУРИК – 400 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 350 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Олександр БУТРИК – 1000 грн.
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 3000 грн.

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ