 Отаман – термін тюркського походження, означає “провідник”, “керівник”, “батько”. Хоч ареал діяльності отамана Демида Ромашка охоплював значну частину Чернігівської губернії, інформації про його діяльність небагато. Навіть світлини досі не знайдено.
Поет Дмитро Головко писав: “Демид Остапович Ромашко (в народі — просто Ромашка) народився в сусідньому з моїми Пісками селі Ярославці. Але коли і в якому роду – ніхто не знає”.
Тепер ми знаємо, що “Отаман Республіканського Повстанського Війська Чернігівщини Української Народної Республіки” Демид Ромашко оперував з 1919 року. Бився проти білих і червоних російських окупантів. Оперативний простір отамана – Остерщина, Козелеччина, Басанщина, Броварщина. “У 1920 р. чернігівські більшовицькі газети скаржилися, що на Басанщині не міг з’явитися жоден представник радянської влади...”
Досі не була відома дата народження отамана. І у Вікіпедії станом на червень 2025 р. в статті про Демида Ромашка немає дати народження. Тож радію, що мені поталанило знайти запис про його народження – у метричній книзі Покровської церкви, що зберігається в Державному архіві Чернігівської області.
“Діомид Євстафієв Ромашко” народився 2 липня 1894 р. в с. Ярославці (нині Ніжинського району). Того ж дня був і хрещений (ДАЧО. – Ф. 679. – Оп. 10. – Спр. 640). Батьки “Євстафій Симеонов Ромашко та Єфросинія Іванова” – казенні селяни, одружилися вперше. Повінчалися 18 січня 1885 року.
Коли мати померла, Демидові виповнилося лише шість років. Важко сироті на білому світі! Але й дорослішає дитина швидше!..
У метричних книгах (фонди 679 і 1429) я також знайшов записи про народження трьох отаманових рідних сестер та братів. Наталія народилася 27 серпня 1888 року. Померла 1889 року від кору. Це єдиний запис про смерть із цієї ж причини. А ось імена та дати народження отаманових сестри та братів: Євдокія (1.08.1890), Трохим (19.09.1892), Лука (5.11.1896), Гаврило (Гавриїл) (25.03.1899) та Макар (Макарій) (16.03.1900).
Загинув отаман 8 липня 1920 року. Дослідник Володимир Гузій у книзі “Золота очеретина” стверджував, що трагедія сталася в сусідньому з рідним селом отамана – у Пісках, за Трубежем. Застрелив отамана повстанець, помічник і кум Шуплик, якого завербувало ЧК. Убито сонного, у клуні. З “Протоколу огляду [тіла] Демида Остаповича Ромашки, уродженця с. Ярославки Козелецького повіту” дізнаємося причину смерті – “дві наскрізні рани від куль у голову і лице, несумісні з життям” (ДАЧО. – Ф. 5080. – Оп. 1. – Спр. 3). На момент загибелі отамана мав 26 років.
Згідно з “СВЭ” (1933 р. вид.), на кінець 1920 р. його загін нараховував близько 250 бійців. Отже, попри смерть отамана, його загін не розпався, а продовжив боротьбу за Українську Народну Республіку.
Вічна слава борцям за Україну! Михайло РАДІО, Київський кооперативний інститут бізнесу і права На фото – Михайло Радіо. 
|
