 Це книга про Олега Куцина-“Кума”, 1-го віцепрезидента Історичного клубу “Холодний Яр”, творця і командира Окремої добровольчої чоти “Карпатська Січ” (2014 – 2016, 2022), а з 19 травня 2022 р. – командира 49-го Окремого стрілецького батальйону Сухопутних сил ЗСУ. Видання вийде у Видавництві Марка Мельника за загальною редакцією Романа Коваля. Автори-упорядники – Роман Коваль та Ірина Гармасій. Консультантка – Василина Наконечна, доброволець ОДЧ “Карпатська Січ”. Автор ілюстрації для обкладинки – Сергій Снурник. У книзі 548 сторінок.
За десятиліття ми чимало завдали ударів Росії, але тільки Олега Куцина звинувачено у геноциді росіян. Олег відповів по-козацьки, з гумором: “Такі закиди сприймаю як аванс” (відповідь слідчому комітету Росії). Про це читайте в нашій книзі. Починається вона епіграфом – словами Олега Куцина: “Тепер я можу говорити з войовничими предками на рівних”.
Передмову “Вільна Січ ожила!” я починаю так: “Ми з Олегом любили «Пісню про отамана Зеленого», яку геніально виконував наш друг Тарас Силенко: Вільна Січ ожила,
І козацтво як мак розцвіло! Як же ці рядки відповідають справі Олегового життя! Олег створив вільну Січ – добровольчу формацію, яка визнавала лише Україну і боротьбу за її волю”.
У книзі опубліковано спогади борців за волю України Олега Куцина, Юрія Сиротюка, Мирослава Мисли-“Мисливця”, Тараса Куцина, Василини Наконечної, Томаша Лелекача, Олега Тягнибока, Сергія Бойка-“Бронебойка”, Юрка Юрченка-“Юркеша”, Алли Федорченко, Геннадія Бєлова-“Енея”, Миколи Присняка-“Британця”, Володимира Лоїша-“Грома”, Сергія Щербини-“Свободи”, Дениса Дориченка-“Віскі”, Володимира Гапуна-“Русина”, Юрія Бутусова, Богдана Галайка, Марка Мельника, Василя Бичка-“Орла”, Лєри Бурлакової, Андрія Сусола та інших.
Ось назви деяких розділів: “Умів робити героями звичайних людей”, “Олег Куцин врятував мені життя”, “Війна війною, а співати треба!”, “Скеля українського націоналізму”, “Тільки військо може збудувати державу”, “Фермопіли комбата Куцина”, “Усе життя боровся за Українську державу та загинув у боротьбі за неї”… Оприлюднено й погляд іспаномовних вояків: “У «Карпатській Січі» ніхто не здається, ніхто не кидає побратимів і не потрапляє в полон”. Інтерв’ю у друга “Панами” та “Аргенто” в жовтні 2022 р. взяв вояк “Карпатської Січі” Назар Кузьмін-“Наз”, який, проживши 20 років в Аргентині, повернувся разом із братом “Арго” захищати рідний край. Якщо коротко, то погляд іспаномовних вояків “Карпатської Січі” такий: “Українці – воїни від серця”.
В ОДЧ “Карпатська Січ” боролися вояки не менш ніж 49 національностей. Цю важливу інформацію я з’ясував, вивчаючи документи та спілкуючись із добровольцями “Карпатської Січі”. І ніде іноземцям не було краще, як у “Карпатській Січі”! Коли таке кажуть представники інших народів, серце наповнюється гордістю за Україну, за Олега Куцина та його побратимів.
Надзвичайно цікавий розділ “Закарпаття в житті Олега Куцина” – про боротьбу проти угорських сепаратистів. Ось назви деяких розділів: “Про «підпал» пам’ятника на Верецькому перевалі”, “На Верецькому перевалі знайдено нові докази розстрілів вояків «Карпатської Січі»”, “Над могилами невідомих січовиків”, “Угорський пам’ятник «завойовникам батьківщини» на Верецькому перевалі збудовано незаконно”, “Монумент розбрату на Верецькому перевалі”, “Вберегли Закарпаття від сепаратизму”, “На Верецькому перевалі вшанували карпатських січовиків”, “На Закарпатті пам’ятають (до 70-річчя Ковнерівських процесів)”, “Олег Куцин був людиною чину”, “Духовний батько”, “З Олегом у мене з’явилася віра в Україну”, “Продовжувач слави Михайла Колодзінського”, “«Карпатська Січ» як продовження мілітарної слави України”.
Олегову думку, його філософію боротьби чуємо в розділі “Інтерв’ю”. Зокрема можемо прочитати два інтерв’ю, які Олег Куцин дав журналістці “Суспільного” Ніні Гончарук (підготували Євген Букет та Роман Коваль). Опубліковано також спогади волонтерів Лесі Островської, Ігоря Ващенка, Юрія Бойка, Людмили Байло, Валентини Блиндар та інших.
У розділі “На вічній варті” можна прочитати згадки “Вірний син Грузії, великий друг України (Гіоргі Хвічія)”, “Козак Лі з Донбасу”, “Кіборг Геннадій Олександрович Дубров (друг «Бізон»)”; “Її очі сяяли від щастя... (Діана Савіта Вагнер-«Снейк»)” Олени Білозерської, “Вічна слава козакові Томашу! (Томаш Завазаль-“Спарта»)” Руслана Андрійка, “Дякуємо тобі, Японіє!” (про “Мікію” – японського вояка “Карпатської Січі”) Мар’яна Берездецького, “Навіки з Холодним Яром (Олексій Назарчук)” Віти Макарюк та інші.
Опубліковано й вірші про Олега Куцина – Лесі Козенко, Юрка Юрченка-“Юркеша” та Василя Ковтуна.
У “Неповному списку полеглих Окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ»” оприлюднено 58 біографій та 50 коротких біографій – у “Неповному списку полеглих іноземців ОДЧ «Карпатська Січ», 49-го ОСБат та 49-го ОШБат ЗСУ”. У завершальному розділі “Особисте” – розповіді Ірини Гармасій (яка записала розповіді Олегових батьків) “Наші діти виховувалися під впливом бабусь і дідуся Миколи”, Ольги Муглі-Куцин “Людина надзвичайної доброти і хоробрості”, Олесі Брус (Куцин) “Добрий, строгий і розсудливий”, Романа Коваля “Ану докажи, що хоч барана зможеш зарізати”, Павла Вольвача “Золото Срібної землі”, Алли Куцин “Таких, як ти, чекають все життя. Заради митi…” та інших. Наприкінці – фотододаток про життя і боротьбу Олега Куцина та світлини полеглих побратимів.
Щиро дякуємо всім, хто відгукнувся на наш заклик допомогти у виданні цієї книги.
На картку секретаря проєкту Оксани Герасимюк надійшло 220655,66 грн.
На картку Василини Наконечної надійшло 284296,20 грн.
Найповажніші внески здійснили: Юрій Бойко, Яромир Самагальський та Олег Тягнибок по 10000 грн, Томаш Лелекач і гурт “Юркеш“ по 15000 грн, Іван Куцин і Наталія Зизич по 20000 грн, Ігор Ващенко – 40000 грн, Василь Білинський-“Білий” – 41800 грн, Василина Наконечна-“Вася”, Петро Кузик-“Апостол”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Едем-Резорт Енд Спа” по 100000 грн.
Особлива подяка Юркові Сиротюку – за офіру й організацію збору пожертв.
Повний звіт оприлюдню у книзі.
Олегові Куцину слава! Роман КОВАЛЬ, упорядник, редактор, керівник проєкту На світлині Анатолія Скакодуба – Олег Куцин, рідна Тячівщина, літо 2019 р. 
|
