1. Відкриття нових істин починається з викриття старих.
2. Розчарування живить розум.
3. Серед людей з лихими серцями я не зустрічав щасливих.
4. Краще маленький успіх сьогодні, ніж величезні плани на завтра.
5. Відкидаючи зайве і забуваючи непотрібне, глибше осягаєш необхідне.
6. Порожній шлунок повний голодом, порожнє серце – спрагою наживи.
7. Шляхетність людини визначається шляхетними вчинками, а не шляхетним походженням.
8. Красиве в ореолі таємничого стає істинно прекрасним.
9. Чи багато тобі користі в знанні світу, якщо ти не знаєш самого себе.
10. До першоджерел істини пливуть проти течії часу.
11. Менше проповідуй істину, більше показуй, як жити згідно з нею.
12. Хай краще я буду помилятися у пошуках істини, ніж припиню пошук, побоюючись помилок.
13. Відсутність характеру – найгірший характер.
14. Всі передчасні істини стають жертвами свого часу.
15. Вчення, викладене в афоризмах, – неспростовне.
16. Найгірше бачить той, хто не хоче бачити; найгірше чує той, хто не хоче чути.
17. Відчуття життя без почуття гумору неповноцінне.
18. В житті все буває, а за останнє тисячоліття – постійно.
19. Свої помилки потрібно визнавати, але необов’язково вголос.
20. Розум розширює рамки можливого, воля – руйнує їх.
21. Велике завжди неоднозначне, великі завжди неодномірні.
22. Жодними молитвами не змінити ходи необхідності, бо необхідність – невмолима.
23. Розчарування і сумніви розвивають розум, віра – загострює, воля – посилює.
24. Краще плідні розчарування, ніж безплідні сподівання.
25. Іноді блиск розуму затьмарює світло істини, але втрачає цього розум, а не істина.
Андрій КОВАЛЬ, історик
(1956 – 2022) |
