• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

Не “обмиваніє званія”, не “стакан до дна”, не п’яна деградація під шаблон совка.
Братчина – це наш, український ритуал посвяти, обов’язку й побратимства.
Його знали ще в Русі. Його творили козаки.
І робили це не з чарки, а з рога та братини.
То у скандинавів – ріг.
У кавказців – ріг.
У нас – братина.
Чаша честі. Символ спільної ноші.
П’ють не щоб забути – а щоб підтвердити. Бо алкоголь – не головне!
Важать братство та взятий на себе обов’язок. Важить, що тебе визнають свої. Що не зрадиш.
Братина пускається по колу.
Кожен долучається – словом, ковтком, побажанням (із братини – надливається, як з чайника. Це гігієна!).
Потім частувальник допиває те, що залишилося.
Або не залишається нічого – бо його підтримали всі.
Це посвята, а не пиятика.
Це ритуал гідності, а не отруєння.
Для братства.
Честь не обмивають. Її підтверджують.
Братина – це коли не заливаєш, а стоїш, бо п’єш не щоб сп’яніти, а щоб стати своїм.
Поділіться та розкажіть військовим та усім, хто в однострої дістає звання чи нагороди і досі дудлить в унісон з орками: “Ґранчак за званіє”.

Максим ЛОБОДЗІНСЬКИЙ, майор патрульної поліції,
Історичний клуб “Холодний Яр”