Теплого сонячного 27 вересня, коли в небі над центром Києва летіли гучні черги по російських дронах, ми вшанували Андрія Жованика та Олега Куцина на Байковому кладовищі Києва.
Історія почалася 2 серпня ц. р., коли ми провідували ці могили з Юрком Сиротюком і Сергієм Бойком-“Бронебойком”. Я сказав Юркові, що на Олеговій могилі є пам’ятник і дві меморіальні дошки, з його фотографічним образом можна привітатися, а в Жованика, крім камінного хреста зі скупою інформацією, нема фотографії, не зазначено, що він вояк “Карпатської Січі” і V Легiону, що він Герой України, козак Історичного клубу “Холодний Яр”…
І в співпраці з Арсенієм Білодубом та Аллою Куцин наш клуб виправив недолік – тепер і з Андрієм можна привітатися, принаймні з його фотографічним образом.
Дошки ми поставили поруч – нехай і по смерті побратими йдуть плече в плече.
У цей погідний, хоч і грімкий, вечір співали Світлана Мирвода, Василь Лютий, читали вірші Арсеній Білодуб, Василь Ковтун і Володимир Гонський, промовляли лідер гурту “Кому вниз” Андрій Середа, Олеся Коваль, Арсеній Білодуб, друг “Скіф” і Василь Лютий.
Я нагадав, що в 27 вересня виповнюється 80 років, як загинув Юрій Горліс-Горський, якого глибоко шанували Олег та Андрій. І на мармуровому столику розстелив рушник, вишитий Раїсою Симчич, вірною дружиною сотенного УПА Мирослава Симчича. Та поставив прекрасне бронзове погруддя Юрія Горліса-Горського роботи Дмитра Бур’яна, який безвісти зник торік у вересні на Донеччині.
Згадали ми добрим словом Миколу Міхновського та Левка Лук’яненка, яким поклали розкішні букети осінніх квітів. Вшанували букетом троянд і Миколу Карпюка, який уже третій день спочиває поруч наших друзів. Шляхетна компанія зібралася на кінці Центральної алеї Байкового кладовища!
З Ігорем Гаврищишиним поклали квіти і до пам’ятного знака Андрієві Жованику в київському сквері його імені.
Під час поминальної трапези згадували цікаві епізоди із життя Олега та Андрія, сповненого героїчних пригод в ім’я Батьківщини.
В останній момент встиг на вшанування Сергій Бойко-“Бронебойко”, який приїхав аж з Умані. А черги пострілів по ворожих дронах ми сприйняли як салют на честь дорогих наших друзів – Андрія Жованика та Олега Куцина.
Роман КОВАЛЬ, Історичний клуб “Холодний Яр”
На фото Юлії Мирводи – Василь Ковтун на могилі Андрія Жованика.
Київ, 27 вересня 2026 р. |
