 1914 – 1920-ті рр. Вельмишановне панство! Звертаємось до вас із пропозицією стати партнером у виданні двотомника “Діти у Визвольній війні”. Ось його назва:
Діти у Визвольній війні. 1914 – 1920-ті рр. Спогади, нариси, документи / Р. М. Коваль, Ю. П. Юзич. Бібліотека Історичного клубу “Холодний Яр”. – Київ : Видавництво “Український пріоритет”, 2026. – Т. 1 (858 с.), т. 2 (858 с.). – (Серія “Видатні українці”. – Кн. 23. Кн. 24).
Це збірник спогадів, нарисів і документів про дітей, учасників Визвольної війни в лавах Українських січових стрільців, Галицької армії, вільного козацтва, Армії Української Народної Республіки, повстансько-партизанських загонів, розвідників Повстансько-партизанського штабу Юрка Тютюнника, а також їхніх споминів та автобіографій. У виданні також вміщено 1290 енциклопедичних біографій дітей і юнаків, українських козаків-романтиків, для яких служба Україні була найбільшою радістю життя.
Серед них – учасники боїв на горі Маківці, за Арсенал у Києві, учасники легендарних Першого зимового походу Армії УНР та Другого зимового походу УПА Юрка Тютюнника, лицарі Залізного хреста та Хреста Симона Петлюри, члени УВО, вояки ОНО “Карпатська Січ” та УПА.
Після війни ці діти виявили себе як діячі української культури, серед них – учителі, письменники, просвітяни, бандуристи, священники, богослови, кооператори, агрономи, науковці, адвокати, редактори, художники, карикатуристи, музиканти, диригенти, співаки, актори, танцюристи, журналісти, видавці, інженери, економісти, юристи, дипломати, історики, кінорежисери, сценаристи, кінопродюсери, перекладачі, лікарі, фармацевти, філателісти, меценати, розвідники, а ще члени УВО, ЛУН, ОУН, Пласту, товариств ”Просвіта” і “Сокіл”, члени Наукового товариства ім. Шевченка, Української головної визвольної ради, учасники студентського та спортивного рухів, політв’язні, діячі української еміграції, автори спогадів про Визвольну боротьбу. Ось кілька прикладів…
Бабюк Андрій (Мирослав Ірчан), підхорунжий УCC, вояк УГА, письменник, розстріляний Москвою.
Крушельницький Іван Антонович, козак 22-го полку ім. Петра Дорошенка 7-ї Запорозької дивізії, поет, драматург, страчений більшовиками.
Лоський Ігор Костьович, вояк Студентського куреня СС військ УЦР, козак Армії УНР, історик, журналіст, педагог, автор спогадів.
Чирський Микола Антонович, юнак Армії УНР, поет, драматург, режисер, член Літературного товариства “Веселка”, балетмейстер та актор Руського театру Товариства “Просвіта”, директор театру “Летюча естрада” (Карпатська Україна, 1938).
Гайдовський-Потапович Олександр (Лесь) Іполитович, вояк Студентського куреня Січових стрільців, козак Армії УНР, пластовий діяч, інженер-економіст, учитель, стрілець ОНО “Карпатська Січ”, політв’язень.
Кумановський Олександр Олександрович, офіцер Галицької армії, старшина Армії УНР, професор університету “Альфред”. Кушніренко Микола Антонович, козак 1-ї Запорозької дивізії Армії УНР, інженер-економіст, соціолог, учитель, доктор права УВУ, член-кореспондент НТШ.
Це лише частина визначних особистостей, біографії яких ми відтворили. Опубліковані в нашому виданні й біографії багатьох невідомих або маловідомих борців за волю України. Маємо надію, що хтось знайде серед цих юних вояків своїх дідів і прадідів.
У книзі є біографії дідів і прадідів відомих діячів культури і спорту, наприклад:
Андрухович Маркіян (Мар’ян)-Мечислав Володимирович, стрілець УСС, хорунжий УГА, дід письменника Юрія Андруховича. Босий Володимир Яцкович, стрілець УСС, публіцист, дідусь Майка Босого, легендарного хокеїста НХЛ. Весоловський Ярема, булавний пластун Окремої пластової сотні Галицької армії, інженер, старший брат композитора Богдана Весоловського (“Бонді”).
Купчинський Юліян-Василь Григорович, десятник УСС, хорунжий УГА, молодший брат поета Романа Купчинського.
Нестеренко Яків Данилович, чотовий 6-ї Січової дивізії Армії УНР, учасник Другого зимового походу, інженер-агроном, батько легендарного хокеїста НХЛ Еріка Нестеренка. Нижанківський Богдан Остапович, підхорунжий УГА, заступник окружного коменданта УВО Стрийщини, син композитора Остапа Нижанківського.
Павлюк Антін Пилипович, поручник 1-ї Запорозької дивізії, редактор, саксофоніст, перекладач, автор оповідань та поетичних збірок, засуджений до 10 років російських таборів, у яких загинув; дідусь Тараса Павлюка, який поліг за Україну у складі 24-ї бригади ім. короля Данила ЗСУ.
Пулюй Олександр-Іван (Ганс) Іванович, хорунжий УГА, зв’язковий старшина 6-ї Січової дивізії Армії УНР, інженер, командир добровольчого українського військового відділу “Пума”, син геніального фізика Івана Пулюя. Стефанів Зенон, козак 2-го Запорозького полку Армії Української Держави, підхорунжий УГА, журналіст, історик, дійсний член НТШ, син Марії, рідної сестри письменника Леся Мартовича.
Цісик Євген Олексійович, стрілець УСС, скрипаль, композитор, диригент Коломийського державного театру, дядько співачки Квітки Цісик. Важливими для педагогічної науки є матеріали про Школу вкраїнських пластунів у таборі інтернованих Щипйорно в Польщі. Ось відгук про цей розділ майора поліції Максима Лободзінського, козака Історичного клубу “Холодний Яр”.
“Мене, як поліцейського, – пише він, – особливо зачепила історія Школи українських пластунів у таборі Щипйорно початку 1920-х. Себто виховання – це не просто навчити. Цих дітей війна скалічила, зробила жорсткими, недовірливими, агресивними. І педагоги-вояки поставили перед собою завдання не просто дати їм знання, а повернути людські якості: честь, самоповагу, дисципліну, здатність жити серед інших людей, відповідальність. Оце для мене дуже сильна історія. Це те, що нам треба сьогодні! Я до сліз радий, що Ви нам повертаєте ці історії та спосіб повернення до національного «я». Я ж читаю не тільки як людина, яка любить історію, а й як офіцер, який щодня працює з людьми. Бо проблема насправді нікуди не зникла. Ми й сьогодні маємо справу з людьми, яких треба не просто чогось навчити, а сформувати як вартісні українські особистості, як громадян України. І дуже цікаво бачити, що століття тому українські педагоги-вояки думали про це практично так само”.
Наша книга може стати й посібником для дослідників історії Пласту, адже багато героїв цього видання – учасники пластового руху, які масово пішли в УСС, Галицьку армію та Армію УНР.
Головна ідея видання – перемогти Росію в нинішній війні зможемо не тільки зусиллями вояків, а всім народом: і діти, і жінки, і старші люди, кожний, хто любить Україну, хто не хоче влади Росії на рідній землі, має зробити свій внесок в оборону рідного краю, в омріяну нами перемогу.
Рекомендовано Історичним клубом “Холодний Яр” для вивчення у вищих та середніх навчальних закладах, а також для використання в освітньо-виховному процесі закладів освіти та підрозділів сектору безпеки й оборони України – Збройних сил України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та інших складників сектору безпеки й оборони.
Наша книга мотиваційна, вона спонукатиме юнаків і дівчат, які досягли повноліття, ставати в лави захисників Батьківщини.
Працювали з Юрієм Юзичем над цим видання 6 років. Ціна друку двох томів 565 200 грн (кожний том по 1000 пр.).
Підготовка макетів до друку – 90 000 грн (т. 1 вже змакетовано).
Ось рахунок: ФОП Р. М. Коваля у ПриватБанку 5169 3305 3001 3009.
ІПН/ЄДРПОУ одержувача Коваль Р. П. ФОП 2164918550
Київ-03040, вул. Генерала Г. Воробйова, 20, кв. 14.
Рахунок отримувача у форматі IBAN: UA3330529900000 26005026800055 Розраховую на підтримку. З повагою
Роман КОВАЛЬ, президент Історичного клубу “Холодний Яр”, член Національної спілки письменників України 
|
