 26 липня у волинському селі Мильську Рожищенської громади Луцького району освятили пам’ятного хреста на місці братської могили вояків Армії УНР.
Очевидно, саме про цей бій розповідав отаман Ілько Струк. “В липні 1920 р., – казав він, – я, прорвавши лави 12-ї більшовицької армії, перейшов р. Тур’ю, але при переправі через Стохід мене оточила Башкирська більшовицька дивізія. Це був тяжкий для нас бій, бо ми були оточені ворогом зо всіх боків. Я мав при собі лише сто двадцять чоловік кінноти і шістдесят чоловік піхоти – при шести кулеметах... Ми були загнані в болота Стоходу біля Нового Хотова, де просиділи у воді з боєм цілі сутки. О годині одинадцятій ночі ми вилізли із води і, прорвавши смугу Башкирської дивізії, пролізли через старі окопи… й напали на ст. Рожище, яку взяли з боєм. Далі перепливли через р. Стир і тільки добрались до Нового Сокаля, як були зустрінуті ворогом, відбивши якого, поховалися в лісі. Одпочивши сутки в лісі, ми вирушили на м. Колки, яке взяли з боєм і захопили частину обозу 12-ї більшовицької армії. Із захопленим обозом рушили до річки Горинь, де, захопивши переправу, переправилися на другий бік” (Роман Коваль, “Отамани Гайдамацького краю. 33 біографії”; Київ, 1999).
У бою в Мильську загинуло близько 20 українських козаків. Місцеві мешканці поховали їх у братській могилі на сільському цвинтарі. Вдячні селяни встановили на могилі дубовий хрест, який стояв до середини 1950-х років.
Братська могила в Мильську має надзвичайну історичну цінність.
Приклади беззавітного служіння нації, що їх демонстрували воїни УНР та УПА у минулому, надихають нинішніх бійців ЗСУ зі ще більшим завзяттям нищити окупантів нашої землі сьогодні! Сергій СИВАК 
|
