Юрі 21 рік. Мріяв стати військовим. І став... Три роки служив, на війну пішов одним із перших. Бувало всяке, але щастило. Під час чергового обстрілу зламав ніс, мама благала залишитися вдома, відлежатися, прооперуватися. Не захотів товаришів покидати. З відпустки використав три дні, повернувся на фронт, аби замінити загиблого товариша. 29 липня натрапив на ворожу розтяжку, підірвався...
Чотири місяці мама намагається поставити Юру на ноги. І це їй вдається. Передусім завдяки оптимізму, вірі в добро, молитвам і прекрасним людям, котрі зустрічаються на їхньому шляху.
У Юри немає 22 кв. см черепа, він втратив слух, почав втрачати зір, у тілі 50 осколків... Хлопцю довелося заново вчити алфавіт, займатися з логопедом, аби заговорити. Зараз його не впізнати. Незважаючи ні на що, він і мама посміхаються, жартують і сподіваються, що в Україну прийде мир.
?“Гурт” подарував Юрі слуховий апарат. При нас його налаштували й одягли. Тепер Юра чутиме на праве вушко.
Попереду ще довгі місяці реабілітації й декілька операцій. Завдяки таким, як Юра і його мама, ми не знаємо, що таке війна. І ми за це безмежно вдячні!
Катерина ПОЛЯКОВА |
