 Торік 22 вересня Андрій Тарасенко, голова партії “Правий сектор”, забрав мене з дому на Курській і повіз на зустріч із керівниками ”Правого сектору” – у їхній новий офіс під Києвом. Тему зустрічі не розкривав. Уже за дружньою вечерею друг “Летун” запропонував мені створити книгу про ДУК “Правий сектор” і загалом про Національно-визвольний рух “Правий сектор”.
Тоді ми й ближче познайомилися з другом “Хаммером” – він сидів поруч. Звичайно, ми знали один одного давно, але щоб ось так – плече в плече – не випадало. Атмосфера була теплою. Я висловив думку, що у книзі має бути мінімум документів, а головну частину присвятити історіям українських звитяжців “Правого сектору”.
Те, що друг “Хаммер” – героїчна постать, було написано на його відкритому обличчі. Було зрозуміло, що це фанатик-націоналіст, який не завагається віддати своє життя за Батьківщину. А ще в мене склалося враження, що Тарас добра людина, щира і безпосередня, чуйний товариш, надійний у всьому і завжди.
Ми вже прощалися, коли друг “Хаммер” запропонував зробити на пам’ять спільне фото. Я охоче погодився. І тепер із радістю знайшов цю світлину, на якій ми ще разом.
І ось 8 квітня прийшла трагічна вістка, що в бою під Ізюмом на Харківщині загинув командир 2-го Окремого батальйону ДУК “Правий сектор” Тарас Бобанич – друг “Хаммер”…
Народився він у Трускавці 15 березня 1989 р., 33 роки тому… Був людиною освіченою – закінчив юридичний факультет Львівського державного університету внутрішніх справ. З кінця 2013 р. Тарас – учасник Революції Гідності. З 2014-го воював проти російських окупантів у складі легендарної 1-ї Окремої штурмової роти ДУК ПС друга “Да Вічні”, Героя України. Поховав багатьох товаришів, які впали в боротьбі.
У 2019 р. Тарас Бобанич став заступником командира ДУК ПС із питань діяльності резервних підрозділів. У 2020 р. його обрали членом проводу Національно-визвольного руху “Правий сектор”.
Якщо мені вдасться створити книгу про ДУК “Правий сектор”, то, звичайно, один з її розділів я присвячу вірному синові України Тарасові Миколайовичу Бобаничу.
Вічна слава Тобі, друже “Хаммере”! Ти став в один ряд з легендарними вояками УПА, перед якими завжди схилявся, які були Твоїм дороговказом. Тепер Ти зустрінешся з ними в інших світах. І розкажеш, як гідно їхні онуки продовжують боротьбу з імперською Росією!
Слава Україні! Козакам слава!
Від імені Історичного клубу “Холодний Яр” та газети “Незборима нація”
Роман КОВАЛЬ
Київ, 9 квітня 2022 р. |
