 На Черкащині відбулися 26-ті вшанування героїв Холодного Яру. Нагода поважна: 125-ліття з дня народження отаманів Холодного Яру Ларіона Загороднього, Мефодія Голика-Залізняка та Івана Лютого-Лютенка. Вшанували ми й сучасних героїв – командира 49-го стрілецького батальйону ЗСУ “Карпатська Січ” Олега Куцина, командира добровольчого підрозділу “Фрайкор” Георгія Тарасенка, кулеметника ЗСУ Павла Наконечного-“Добротворського”, які ц. р. загинули за Україну. Вшанували і кобзаря Тараса Силенка, який помер торік 22 червня.
В урочистостях взяли участь делегації Історичного клубу “Холодний Яр”, батальйону “Карпатська Січ”, “Правого сектору”, “Фрайкору”, батьки Героя України Георгія Тарасенка – Вікторія та Олександр (військовослужбовець ЗСУ) і Георгієва наречена Аня.
Почалися заходи 25 червня на хуторі Буда біля дуба Максима Залізняка з відкриття пам’ятного знака легендарному кобзареві Тарасові Силенку, членові Історичного клубу “Холодний Яр” (скульптор Ігор Семак).
Розпочав урочистості Роман Коваль. Він нагадав, що минулі, 25-ті, вшанування героїв Холодного Яру відкрив Тарас Силенко піснею на слова Тараса Шевченка “Посіяли гайдамаки в Україні жито”. Нинішні ж урочистості розпочав його син кобзар Святослав Силенко піснею “Ой то не хмара – московська навала”. Згадували Тараса Леся Островська, Лариса Ніцой, Євген Букет, голова партії “Народовладдя” Юрій Левченко та доброволець “Карпатської Січі” Богдан Легоняк. Олеся Сінчук прочитала вірш, присвячений кобзареві. Читала свої поезії Мальва Кржанівська. Співали кобзар Живосил Лютий, лірник Михайло Гречкин, бард Володимир Гонський, Руслана Лоцман зі своїми прекрасними дітками.
Пам’ятник освятив рідновірський священник Славомир.
Потім протоієрей ПЦУ о. Василь біля козацького храму Петра багатостражального (Калнишевського) освятив зброю вояків добровольчих формацій.
Після цього розпочався концерт пам’яті Тараса Силенка, Олега Куцина, Георгія Тарасенка, Павла Наконечного-“Добротворського”-“Історика” та всіх оборонців рідної землі, що полягли за волю України. Відкрив концерт Роман Коваль, президент Історичного клубу “Холодний Яр”. За ним лірник Михайло Гречкин потужно виконав пісню на слова Тараса Шевченка “Заворожи мені, волхве” (музика Олексія Кабанова).
За ним слово мав козак 49-го батальйону “Карпатська Січ” Мар’ян Берездецький, який приїхав на один день із передової, з Ізюмщини. Слово своє палке, повне любові й пошани, він присвятив командирові й другу – Олегові Куцину. Мар’яна підтримав заслужений артист України, вояк батальйону “Карпатська Січ” Юркеш (Юрій Юрченко), який виконав пісню “Шарабан” – веселий марш “Карпатської Січі” (https://youtu.be/0iRjmUkz1W8).
У той світлий день співали кобзарі Василь-Живосил Лютий, Святослав Силенко, Василь Жованик, народний артист України Олександр Василенко, заслужена артистка України Руслана Лоцман зі своїми маленькими донечками, виконавці В’ячеслав Купрієнко та Дмитро Вовк, заслужений діяч мистецтв Володимир Гонський, керівник гурту “Черкаські козаки” Юрій Марштупа. Гарно – під музику пісні “Гей, соколи” – виступив Зразковий аматорський театр мод “Вишиванка” з м. Городища (художній керівник Людмила Дорошенко). Грала на сопілці й читала вірші, присвячені “Карпатській Січі” і Тарасові Силенку, Олеся Сінчук. Капелан 93-ї ОМБр Олег Мироненко чудово виконав пісню “О земле моя”.
Виступили поетеса Мальва Кржанівська, представник “Фрайкору” Богдан Войцехівський, директор Городищенського краєзнавчого музею Петра і Семена Гулаків-Артемовських Алла Сухорученко; співголова ГО “Поклик Яру”, військовослужбовець Роман Надточій розповів про Павла “Добротворського”-“Історика”.
Лариса Ніцой представила книгу “Незламні мураші”, а Роман Коваль – книгу “Микола Міхновський. Спогади, свідчення, документи”. Волонтер Максим Коляденко вручив “Карпатській Січі” цінну матеріальну допомогу, зокрема два дизельні генератори, один квардокоптер та багато іншого.
У другому дні урочистостей мав узяти участь голова Черкаської ОВА Ігор Табурець, але ракетний обстріл Черкас, відповідно руйнування і жертви, змінили його плани. Проте взяли участь у вшануваннях голова Черкаської РВА Валерія Бандурко, народна депутатка Ірина Фріз, господиня Музейно-етнографічного комплексу “Дикий Хутір” Леся Островська і депутат Черкаської обласної ради Віталій Коваль. Усі вони промовляли, як і керівник делегації 93-ї ОМБр, член Історичного клубу “Холодний Яр” капітан ЗВУ друг “Серпень” та друг “Шериф”, вояк “Карпатської Січі”.
Другий день почався зі вшанування загиблих воїнів 93-ї ОМБр “Холодний Яр” та могили командира “Фрайкору” Георгія Тарасенка. Думаю, що Георгієві батьки втішилися тим, як багато людей прийшло до їхнього сина. Побачили вони, що Георгій не самотній, адже поруч старовинне козацьке кладовище, а в Мотриному монастирі – могилка сотника полку гайдамаків Холодного Яру Івана Компанійця, яку ми також вшанували і піснею, і сальвою. У той день сальви часто звучали в Холодному Яру…
Потім ми піднялися до могили гайдамацького отамана XVIII ст. Гната Голого, який колись знищив зрадника Саву Чалого. Тут слово виголосила Лариса Ніцой, а Святослав Силенко виконав старовинну гайдамацьку пісню, яку тут колись співав його батько, – “Да не буде лучче, да не буде краще, як у нас да на Україні”.
Поклали ми квіти й у центрі Мельників – до пам’ятників холодноярцям, Юрієві Горлісу-Горському та родині Чучупаків. Дев’ять імен з одним прізвищем Чучупака закарбовано на мармуровій плиті, й лише одна могила збереглася – Василя Чучупаки. До неї ми й попрямували. Біля неї прочитав вірш член Історичного клубу “Холодний Яр” Олександр Голінько, а Святослав Силенко заспівав пісню “Чи то грім гримить”.
Підійшли ми й до братської могили холодноярців. Василь Лютий запропонував заспівати “Заповіт” Тараса Шевченка. Сердечне то було виконання! І знову сальви розірвали тишу. Дякуємо Антонові Барабашеві, що віддав військові почесті нашим героям.
Щиро вдячні жертводавцям – Максимові Коляденку, 49-му батальйону “Карпатська Січ”, Лесі Островській, Маркові Мельнику, Олександрові та Вікторії Тарасенкам, Мирославові Подоляну, Максимові Селюзкіну та Надії Віннік. Завдяки їхнім пожертвам вдалося гідно вшанувати героїв різних епох. Дякуємо щиро й Національному заповіднику “Чигирин” – співорганізатору встановлення пам’ятника Тарасові Силенку!
Сподіваємося, що наступні вшанування героїв Холодного Яру відбудуться в Україні, яка перемогла Росію, за участю переможців – звитяжних вояків ЗСУ, Національної гвардії, ССО, Морської піхоти та інших славних своїми перемогами формацій. Козакам слава! Співорганізатори 26-х вшанувань героїв Холодного Яру
Роман КОВАЛЬ і Леся ОСТРОВСЬКА  |
