 16 жовтня 2022 р. виповнюється рік, як відійшла на Луки Сварожі козачка Історичного клубу “Холодний Яр” Тамара Здоровецька, дочка козака Армії УНР Олексія Здоровецького. Ще 7 січня 2021 р. я разом з Тарасом Силенком вітав її з 91-річчям. Минуло небагато часу, і двох дорогих мені людей, які на цій світлині, не стало на цьому світі. Пані Тамара останні 15 років свого життя багато допомагала мені особисто: відправляла з пошти конверти, підписувала їх, прала мої вишивані сорочки, прасувала їх, жертвувала на мої книги, продавала їх на вечорах Історичного клубу “Холодний Яр”, готувала для мене їжу і привозила з неблизького Академмістечка, стежила за чистотою моєї мови, писала спогади до газети “Незборима нація”… Робила все, що могла, аби я не відволікався на побут, а писав книги. Вона була вдячна мені, що я відкрив їй таємницю її роду, з’ясував, що її батько був козаком Запорозької дивізії Армії УНР. Звичайно, була допомога і з нашого боку, маю на увазі насамперед Олега Куцина і Тараса Силенка. Знав пані Тамару й Андрій Жованик, ми з ним також не раз приїжджали вітати пані Тамару. За останній рік усі ці люди відійшли на Луки Сварожі. Помер у січні і мій брат Андрій. Я втратив найближче своє оточення, втратив точку опори… Вічна пам’ять Тамарі Здоровецькій, Тарасові Силенку, Олегові Куцину, Андрієві Жованику, Андрієві Ковалю і всім тим, хто поліг за Україну, хто працював на її культуру! Спасибі Ганні Гончарук, сусідці, яка чимало доброго зробила для пані Тамари! Козакам і козачкам слава! Роман КОВАЛЬ На світлині – Тарас Силенко, Тамара Здоровецька і Роман Коваль, Київ, 7 січня 2021 р. 
|
