У моїй книжці “Батькам скажеш, що був чесний” є розділ “Родинна трагедія сотника Будзила”. Починається він так: “Після здобуття Гайсина отаман Волинець дістав наказ вирушити на Літин, Летичів і Меджибож «для припинення анархічних виступів селян проти уряду Директорії, які перервали зв’язок між Києвом і Західною Україною».
У Літині до Гайсинського куреня приєдналися національно свідомі старшини, серед яких були колишні вчителі – сотники Яків Гальчевський, Василь Будзило і хорунжий Яків Шепель.
Встановивши владу УНР у Літині, підсилений курінь рушив на м. Летичів, де більшовики мали досить міцні позиції. Летичів визволили напередодні Різдва. А за кілька днів перед тим, 3 січня 1919 р., загін Ананія Волинця було перейменовано на курінь ім. отамана Симона Петлюри. Рішуче загасивши братовбивчий конфлікт, який намагалися розпалити чужинці Мушлін і Лайнер, Гайсинський курінь ім. отамана Симона Петлюри виконав завдання. У телеграмі, яку 27 січня отаман Волинець послав із Меджибожа до 19-ї дивізії Дієвої армії УНР, зазначалося: «На місці справи гаразд, спокійно, селяне здають зброю. Курінь смерти наробив добрих діл, почуєте». Придушення більшовицького повстання в районі Літина – Летичева – Меджибожа переконливо продемонструвало, що отаман Волинець та його старшини були запеклими ворогами більшовиків і палкими прихильниками національної армії”.
Родинну інформацію про сотника надали мені його онучка сл. п. Інна Устименко та її син Олег Заварзін, завідувач кафедри дизайну середовища Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, кандидат технічних наук, доцент, член Національної спілки архітекторів України, майор ЗСУ, а тепер – козак Історичного клубу “Холодний Яр”.
Олег пішов до війська, щоб продовжити родинну традицію служіння Батьківщині. До речі, Олег Заварзін підписав звернення Історичного клубу “Холодний Яр” на захист бійця 92-ї ОМБр Андрія Луб’яного-“Чорного”, який нині перебуває в ув’язненні – за рішенням Ленінського суду (яка іронія долі!) м. Харкова. До слова, й Андрій – правнук вояка УНР, чорноліського повстанця отамана Мефодія Голика-Залізняка.
Вітаємо, друже Олеже, у нашому товаристві! Сподіваємося, що й Андрій повернеться до нашого товариства. Козакам слава!
Андрієві Чорному волю!
Роман КОВАЛЬ
Книга “Батькам скажеш, що був чесний” тут: http://otamania.in.ua
|
