Богдан Червак поширив у ФБ такий допис: “Сесія Запорізької міської ради ухвалила перейменувати вулицю Лізи Чайкіної, що в Заводському районі, на вулицю Героя України, сотенного УПА Мирослава Симчича-«Кривоноса». Це одна з найбільш людних вулиць Запоріжжя.
Коли після майже 33-річної каторги його, фізично ослабленого, але нескореного духовно, кати запитали, чи має «якісь претензії до радянської влади», Мирослав Симчич відповів: «Поверніть автомат, пістолет і дві гранати, які вдалося вам забрати в мене, раненого, непритомного, під час арешту».
Тепер пам’ять про його подвиг закарбується в Запоріжжі, що протистоїть ворогу, з яким не на життя, а на смерть бився Мирослав Симчич-«Кривонос». Безумовно, цей крок зміцнить бойовий дух українців, наблизить нас до перемоги у війні з Московією”.
Я одразу зателефонував Раїсі Симчич, вірній дружині Мирослава Симчича. Привітав з перейменуванням вулиці. Рая сказала, що вулиця ця “довгенька”, по ній їздить трамвай, це одна з головних вулиць міста. Нею не раз ходив і їздив Мирослав, бо поруч вулиця, де вони жили. Тоді це була вулиця Союзна, тепер Добровольчих батальйонів, буд. 50, кв. 56, 3 під’їзд, 4 пов. Там живуть хороші люди – сусіди, які колись викупили в них квартиру. Рая висловила мрію, що біля 3-го під’їзду буде встановлено меморіальну дошку Мирославові Симчичу. Друзі із Запоріжжя, хто міг би ініціювати цю добру справу? Готові бути в спілці.
Раїса ще вишиває, хоч уже пішов 86 рік. Сказала, що без вишивання не може. Обіцяла мені вишити сваргу.
Цього року вона нашу газету не передплатила, а на наступний рік обіцяє знову передплатити – як і в минулі десятиліття. Сказала, що передплатить і жінці, яка доглядала за Мирославом Симчичем. Друзі, і ви маєте можливість передплатити нашу “Незбориму націю”. Її передплатний індекс – 33545. Для Донецької і Луганської областей – 87415 (ціна на рік – 135 грн).
Отже, не забуваймо про тих, хто боровся за свободу нашої Батьківщини. І про тих, хто зараз б’ється з ворожою навалою. Серед них і Ігор Симчич, син легендарного сотенного “Кривоноса”.
Пишаємося, що Мирослав Симчич за життя був Почесним президентом Історичного клубу “Холодний Яр”.
Козакам слава!
Роман КОВАЛЬ |
