Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Газета `НЕЗБОРИМА НАЦІЯ`
Головне меню



Пошук




Архів газети

  Архів за 2024 рік:


Передплата

Untitled Document

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.

Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.



Дружні сайти

   
   
   
   
   
   
   


Спогади про кобзаря Олексія Нирка


У перших двох частинах спогаду ( в ч. 11 і 12) йшлося про те, як моряк Остап Кіндрачук у середині 1960-х пішов у науку до ялтинського бандурного батька Олексія Нирка. Остап Кіндрачук і досі грає на Набережній у Ялті, принаймні до жовтня 2023 року. А нашого товариша Олексія Нирка, на жаль, уже немає з нами.
(…) Заповнивши три товстенькі нотні зошити-альбоми, я, як Каменяр Івана Франка, став перед цією “нотною скалою”, яку треба “лупати” по шматочку довго і нудно, і завагався… На заняття загальною теорією музики в мене не вистачало ні часу, ні терпіння, ні бажання, а виконувати пісні під супровід бандури хотілось негайно. Тож, починаючи вчити грати на бандурі чергову пісню, я одночасно вивчав значення нотних знаків, розташованих разом зі словами пісні на нотному стані в їхній відповідності до конкретної тональності, визначеної для цієї пісні. Там, де мені не вдавалося засвоїти якийсь теоретичний момент, я заповнював прогалину інтуїтивними “відсебеньками” або підбирав на струнах мелодію “на слух”. Внаслідок цього в мене почала вироблятися своєрідна індивідуальна манера виконання, на яку й досі звертає увагу багато слухачів.
Ми з Олексієм Федоровичем Нирком стали часто бувати один в одного. Як я, моряк ялтинського порту, “тимчасово” (без надії на покращення) тіснився з сім’єю у своїй “хрущобі”, так і кобзарський маестро з дружиною Неонілою “тимчасово” отримав напівпідвальне приміщення в Ущельненському будинку культури (Ущельне – північно-східна частина Ялти, над річкою Дерекой). Як в одного, так і в другого почесне місце в інтер’єрі займали заповнені вщент книжкові шафи, у яких домінувала україніка. Правда, на відміну від моєї книгозбірні, у маестро було більше українських книжок, а деякі полиці вгинались від багатотомних нотних видань “Музичної України” – творів композиторів, теоретиків та істориків музики. Бачачи, як я спрагло шукаю в них пісні на морську, козацьку чи кримську тематику, Олексій Федорович після своїх частих відряджень до Києва чи Львова інколи привозив нотні збірники мені в подарунок. Я своєю чергою, коли знаходив щось цікаве з історії України, купував два екземпляри – для себе і для свого пан-отця, як називають своїх наставників кобзарі.
Я відзначав для себе, що тільки тепер мені відкрилась повнота життя, пов’язана з невимовною радістю творчості. Та й Олексій Федорович якось признався, що він уже давно чекав на такого учня-однодумця, як я.
Позитивні зміни в моїй поведінці відчули і дружина із сином, і колеги-моряки. Якщо раніше свій вільний час я дедалі менше проводив у колі сім’ї чи в якомусь із клубів, а частіше – біля пивних бочок з портовиками (далася взнаки цілинна “закваска”), то тепер про пиво я не просто геть забув, а “зав’язав” усяку випивку міцним морським вузлом. Їхнє місце впевнено заповнювали дні, місяці, роки, проведені з бандурою і піснями в організованій і любовно вирощеній Олексієм Федоровичем Нирком Ялтинській народній капелі бандуристів ім. Степана Руданського, яка пізніше стала називатися Кримською.

Далі буде.

Остап КІНДРАЧУК, ялтинський кобзар

На світлині – Остап Кіндрачук у Києві.



Історія Визвольних змагань

Роман КОВАЛЬ
Багряні жнива Української революції
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
З воєнного нотатника
Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
Холодний Яр
Роман КОВАЛЬ
За волю і честь
Роман КОВАЛЬ
Коли кулі співали
Упорядники Роман Коваль і Віктор Рог
Жага і терпіння. Зеновій Красівський у долі українського народу
Роман КОВАЛЬ
Отаман Зелений
Роман КОВАЛЬ
ФІЛОСОФІЯ СИЛИ Есеї
Відбитка з "Нової Зорі"
ПОХОРОНИ начального вожда УГА ген. Мирона ТАРНАВСЬКОГО
Роман КОВАЛЬ
Нариси з історії Кубані
Роман КОВАЛЬ
Ренесанс напередодні трагедії
Роман КОВАЛЬ
Філософія Українства
Зеновій КРАСІВСЬКИЙ
Невольницькі плачі
Роман КОВАЛЬ, Віктор РОГ, Павло СТЕГНІЙ
Рейд у вічність
Роман КОВАЛЬ
І нарекли його отаманом Орлом


Радіопередача «Нація»

Автор та ведучий Андрій Черняк

Холодноярська республіка
Роман Коваль&Віктор Рог
Ким були невизнані нацією герої?
Роман Коваль
Про Кубанську Україну.
Роман Коваль
Про національну пам’ять.
Роман Коваль
Операція "Заповіт" Чекістська справа №206.
Роман Коваль
Україна в І-й світовій війні.
Роман Коваль
Українці у ІІ-й світовій війні.
Роман Коваль
Долі українських козачих родів.
Роман Коваль
Так творилось українське військо.
Роман Коваль
Кубанська Народна Республіка.
Роман Коваль



«За Україну, за її волю!»

Авторська передача президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля «За Україну, за її волю!»


Подяка

Сердечно дякуємо за підтримку газети “Незборима нація”!
Сердечно дякуємо за підтримку
газети “Незборима нація”!

Іван КАЧУРИК – 400 грн
Ігор СМЕТАНСЬКИЙ (м. Калуш) – 350 грн
Віктор ДРУЗЬ  (с. Зорине, Сумщина) – 500 грн
Олександр БУТРИК – 1000 грн.
Олександр РИЖЕНКО (Київ) – 3000 грн.

Передплачуйте газету “Незборима нація”

Передплатний індекс – 33545.
Для Донецької і Луганської областей – 87415.
Ціна – 95 грн на рік.
Читайте, передплачуйте!





03049, Київ, вул. Курська, буд. 20, пом. 14. Т/факс:242-47-38 e-mail: Koval_r@ukr.net, kovalroman1@gmail.com Адмін розділ