• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень
• Вересень

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

20 років. Доброволець. Козак. Батальйон “Азов”. Батальйон “Донбас”. Гідний син гідного батька. Загинув на Лимано-Куп’янському напрямку в с. Терни Донецької області 21 грудня 2023 р. – на день зимового сонцестояння. Батько Василь написав стисло-болісно: “Сьогодні, смертю героя, загинув мій син, моя надія, моя гордість, мій сенс життя”.
Ще дитиною, років тринадцяти, Володимир освячував зброю в Холодному Яру – на берегах Гайдамацького ставу. Він привертав до себе увагу: серйозний хлопчик зі справжньою зброєю. Було зрозуміло, що все це праця його батька Василя – козака Вінницького полку ім. Івана Богуна… А в лютому 2022 р. Володимир і Василь пішли добровольцями на фронт захищати Батьківщину...
“Ти сонечко нашого роду! – написала Наталія Вишневська. – Спочивай. Тебе вже чекають твої пращури: і дід Володимир-воїн, і прадід Володимир-воїн... Пам’ятаємо, любимо. Пам’ятаємо ціну нашої волі. Кожна твоя рана від численних осколків – це та тяжка плата, яку заплачено за кожен міліметр нашої рідної землі.
Як мали виносити з дому – навкруги закричала тривога. І полився дощ. Заплакало небо... Як стишився дощ, зірвався вітер, який несамовито лопотів полотнищами прапорів воїнів на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.
А в момент останнього прощання розійшлися хмари, відкрилося блакитне небо і сліпуче засяяло сонце. Всі стихії природи проводжали Тебе в останню дорогу, наш юний лицарю Володимире”.
Вічна слава!

Історичний клуб “Холодний Яр”