• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень
• Вересень

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

Максиме, твоє нежиття не приймає моя свідомість. Але я щаслива, що ти був. На пам’ять у мене залишилися дві твої збірки з твоїми підписами. А ще плівкові фото, які ти зробив на Донеччині. Тепер це мій особистий скарб. Твоя вічність, життя і ти сам залишаться в поетичних рядках.
Максе, я так рада, що ми зустрілися випадково в переддень Нового року. Це було неочікувано. Тоді не відчувалося, що це остання зустріч і це остання подарована тобою збірка. Ми не були дуже близькими друзями. Проте твоя лагідна вдача огортала сповна, коли ми бачилися чи списувалися.
Воїн із тендітною душею. Сильний дух із чуйним серцем. Цей чоловік був повен ніжності та турботи.
Пишу це все і не вірю.
Дякую за твій чин. Дякую, що був.
Подумки пригортаюся до тебе, як при кожній нашій зустрічі.
Честь!

Марина МІРЗАЄВА

Останній зойк...
Моя голова котиться від посадки до посадки
як перекотиполе
чи м'яч
мої руки відірвані
проростуть фіалками навесні
мої ноги
розтягнуть собаки та коти
моя кров
вифарбує світ у новий червоний
Pantone людська кров
мої кістки
втягнуться в землю
утворять каркас
мій прострелений автомат
заржавіє
бідненький
мої змінні речі та екіпу
передадуть новобранцям
та скоріше б уже весна
щоб нарешті
розквітнути
фіалкою.

Максим КРИВЦОВ