• Головна сторінка
• Архів
• Розширений пошук
• Редакція
• Клуб "Холодний Яр"
• Книги - поштою
• Гостьова книга
• Стежками холодноярських отаманів

• Січень
• Лютий
• Березень
• Квітень
• Травень
• Червень
• Липень
• Серпень

“Незборима нація” – газета для тих, хто хоче знати історію боротьби за свободу України. Це газета, в якій висвітлюються невідомі сторінки Визвольної боротьби за незалежність.
“Незборима нація” може стати неоціненним другом вчителя, школяра, студента, історика, краєзнавця, кожного, хто цікавиться героїчною і трагічною історією нашої Батьківщини.
Газету можна передплатити у будь-якому відділенні пошти:
Наш індекс – 33545
Індекс 87415 – для передплатників Донецької та Луганської областей.
Не забудьте передплатити “Незбориму нації” і для бібліотек та шкіл тих сіл, з яких ви вийшли.
Друзі, приєднуйте нових передплатників “Незборимої нації”.

Уранці 7 липня я взяв участь у прощанні зі стрільцем-снайпером Євгеном Марущаком-“Малевичем”, який помер у шпиталі 3 липня 2025 року.
Євген – музикант і художник, але, коли прийшов час, узяв до рук зброю. Його на фронті і прозвали “Малевичем” через пристрасть до малювання – він увесь час малював своїх побратимів і вивішував їхні портрети на стінах тимчасових пристановищ.
Євген – двоюрідний брат Лесі Козенко, тож я і прийшов висловити їй підтримку від імені Історичного клубу “Холодний Яр”, якому вона допомагає. Леся попросила сказати слово.
“У добу Першої світової війни у складі Українських січових стрільців існувала Пресова кватира, – почав я. – У ній об’єдналися поети, художники, музиканти і композитори. Власне, вони й створили легенду про усусусів. У лавах ЗСУ також багато людей творчих професій. І «Да Вінчі», і «Малевич» хотіли увічнити своїх побратимів у малюнках і портретах, але насамперед треба було захистити нашу Батьківщину, тому «Малевич» і поміняв флейту на снайперську рушницю. Тож тепер нехай їхні побратими увічнять пам’ять «Да Вінчі», «Малевича» та інших митців-воїнів у своїх творах”.
А Євгенові картини треба розшукати й організувати виставку його робіт.
Євгенова мама Галина не могла змиритися зі втратою сина. “Це неправда, неправда!!! – ридала вона. – Женя, як ти міг?!. Як я тепер виживу без тебе?!.” І падала навколішки перед могилою…
Євгена Марущака поховали в кінці Алеї урочистих поховань Лісового кладовища Києва – до її завершення залишилось метрів 20. Це видно на фотографії, яку опублікував у ФБ, – кількакілометрова алея вже майже вся уквітчана синьо-жовтими прапорами… А першим там поховали ОУНівця Руслана Холоднюка-“Крука” 18 березня 2023 року.
Мамі Галині, дядькові Василеві, сестрі Лесі, братові Олегу, іншим членам родини приносимо щирі співчуття.
Воїнові-митцю Євгенові Марущаку-“Малевичу” слава!

Роман КОВАЛЬ