Не можу стримати своїх емоцій від поїздки Романа Коваля у США. Яка це правильна людина, яка чиста і красива постать у нашому заплутаному сьогоденні.
Як багато зроблено і робиться ним для утвердження Української держави! Скільки імен, безпідставно забутих і викинутих з нашої пам’яті, з нашої культури, воскресив він, вивів із забуття в безсмертя. Це і Михайло Гаврилко, і Микола Міхновський, і Петро Болбочан, і Ренат Польовий, і герої “«Подєбрадського полку» Армії УНР”, і ціла низка борців за українську ідею, за національну свободу. Одні будують собі палаци, а другі відтворюють нашу, віками плюндровану, історію.
У США Роман Коваль відвідав українські музеї, вклонився праху борців за волю України, разом з Максимом Коляденком і Олею Сидій презентував англомовне видання Миколи Міхновського “Самостійна Україна”, зустрівся з героями своїх книг, які спочивають на Українському цвинтарі в Бавнд-Бруці.
Вдячні Вам, Романе Миколайовичу, за науку. Ваші творчі шедеври збагачують нас добрим і вічним. Мені скоро стукне 91, але душа рветься до нового і світлого! Ваше тепле перо зігріває душу. На прочитаних числах “Незборимої нації” зазначаю: мудро, творчо, героїчно, ніжно і тепло.
І надалі творіть добро. Вдячна Вам за сумлінну працю на благо України.
Ми – незборимі!
Марія СИДОРЕНКО з Франкової Бібрки |
