6 жовтня 1660 р. тривога опанувала річпосполитський табір під Чудновом – поляки довідалися, що 40-тисячне військо Юрія Хмельницького повернуло з дороги на Чигирин і вже стало табором під Слободищем. Якщо Гетьман України підтримає 70-тисячне військо Василя Шеремєтєва, то поразка Речі Посполитої неминуча.
Частина поляків схилялася до думки, що слід відступити, але інша частина на чолі з гетьманом польним коронним Юрієм-Себастяном Любомирським зважилася на відчайдушний крок. Узявши 20 тисяч кримської та 6 тисяч польської кінноти, тисячу німецької піхоти й 10 гармат, Любомирський 7 жовтня несподівано напав на український табір під Слободищем.
Зачувши гук гармат, Шеремєтєв спробував вирватися з оточення. Спорудивши рухомий табір з возів, він рушив у напрямку Слободища. Але Юрій Хмельницький, відбивши напад Любомирського, назустріч москвинам не пішов.
Любомирський, залишивши заслону із кримської кінноти та полку київського воєводи Івана Виговського, повернувся до головного війська.
14 жовтня Василь Шеремєтєв здійснив відчайдушну спробу прорватися до Хмельницького через П’ятку, але той уже послав до ляхів на переговори чигиринського полковника Петра Дорошенка. 15 жовтня Дорошенко прибув до річпосполитського табору.
У Речі Посполитої вибору не було: не змігши перемогти Хмельницького і Шеремєтєва поодинці, ляхи могли зазнати катастрофи в разі їхнього об’єднання. Тож 17 жовтня між Українською державою та Річчю Посполитою укладено Чуднівську угоду на умовах Гадяцької угоди 1658 року. Серед додаткових пунктів була умова про відкликання Юрієм Хмельницьким з московського табору 30-тисячного українського війська наказного гетьмана Тимофія Цюцюри.
21 жовтня на умовний знак Цюцюра почав виводити козаків з московського табору. Вже 10 тисяч козаків покинуло Шеремєтєва, але на них раптово напали кримські татари. До Юрія Хмельницького разом з Цюцюрою пробилося лише близько 2 тисяч осіб, інші потрапили під шаблі татар, а ті, що повернулися до табору, були вирубані москвинами. Згодом стало відомо, що кримців підмовив Іван Виговський, що хотів помститися Цюцюрі за зраду, коли той по славетній Конотопській битві впустив в Україну московські війська.
Після переходу Тимофія Цюцюри до табору Хмельницького становище москвинів стало безнадійним. 31 жовтня Василь Шеремєтєв погодився скласти зброю за умови збереження життя. При цьому він пообіцяв, що московські війська, що стояли в Києві, Переяславі, Ніжині та Чернігові, виведе з України.
Так безславно скінчилася чергова спроба Московського царства завоювати Україну.
Сергій КОВАЛЕНКО
м. Київ |
